Page 92 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

86 Бешлей С.В., Соханьчак Р.Р., Баранов В.І., Карпінець Л.І.

Під час польового експерименту, проведеного з деревними рослинами на терасі відвалу
(табл. 2), встановлено, що 92±7% однорічних саджанців Pinus sylvestris L., 50±4%
саджанців Betula pendula Roth. та 59±4% саджанців Phellodendron amurense Rupr.
прийнялися і росли на терасах відвалу. Кращу здатність виживати у стресових умовах
техногенного середовища показали саджанці сосни звичайної, а найнижчу – берези
повислої. Сосна та береза включені в списки деревних рослин, які використовуються при
фіторекультивації відвалів вугільних шахт України [14], тоді як даних про можливість
використання бархату амурського немає у сучасній науковій літературі, проте його
використовують для посадки в захисні лісосмуги і штучні лісові насадження [17, 18]. Тому
нами вперше проведено посадку Phellodendron amurense на відвалі ЦЗФ і показано, що
понад 50% його саджанців прийнялися і росли протягом чотирьох років спостережень, що
дає підстави в подальшому вивчати його фіторекультиваційні властивості та можливості
використання для рекультивації відвалів.
Виявлено, що на початкових етапах приживлення саджанців (перші 1-2 роки)
сповільнюються ростові процеси у рослин та відбувається пристосування організму до
стресових умов техногенно зміненого середовища (табл. 3).
Таблиця 3
Динаміка ростових параметрів однорічних саджанців деревних рослин на
терасі відвалу Центральної збагачувальної фабрики (M±m, n=25-50)

Phellodendron amurense Rupr. Pinus sylvestris L. Betula pendula Roth.
Рік
d (мм.) L (см.) d (мм.) L (см.) d (мм.) L (см.)
2010 0,40±0,01 40,2±3,1 0,32±0,01 17,8±0,8 0,97±0,06 101,7±6,6
2011 6,4±0,6 43,5±4,1 10,6±1,0 28,8±1,0 24,2±1,4 135,9±8,8
2012 9,2±1,0 60,3±3,6 13,9±0,6 42,4±1,5 26,9±1,5 169,1±9,4
2014 33,6±2,4 140,0±5,7 55,1±2,2 183,7±4,3 67,7±2,7 237,9±26,6

Після цього (на 3-4 рік) спостерігається нормалізація ростових процесів,
нагромадження фітомаси та адаптація особин до едафічних і мікрокліматичних умов
відвальних відслонень. Порівнюючи досліджувані деревні види, показано, що у ході
онтогенезу особин Betula pendula спостерігали інтенсивніші ростові процеси,
порівняно із Phellodendron amurense та Pinus sylvestris відповідно. Отже, приживання
саджанців є кращим у сосни, але кращі ростові параметри зафіксовані в берези.
Попередні дослідження [3] показали, що сосна звичайна здатна нагромаджувати
значну кількість важких металів у надземній фітомасі, тому вона може бути
використана як фіторемедіатор субстрату терас і вершини відвалу, де також виявлено
її самосів із прилеглих лісових екосистем (рис.).
Схили відвалів рекомендуємо засаджувати довгокореневищними видами
Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Sorghum halepense (L.) Pers. для їх укріплення і
запобігання повітряній і водній ерозії, покращення ґрунтотворних процесів.
Результати досліджень фіторекультиваційних властивостей цих рослин представлено
у наших попередніх роботах [5, 6, 7].
Проведені польові дослідження показали, що перспективними видами для
фіторекультивації основи відвалу та дренажних канав є Petasites hibridus L. та
Phragmites australis Cav. Trin. ex Steud, адже основним лімітаційним чинником для них
є вологість субстрату [8].