Page 79 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 79

Панцирні кліщі (Аcari: Оribatida) гігрофітних лук …      73

                                                                              Таблиця 3
                    Представленість різних біотопних комплексів та груп орібатидних
                                    угруповань гігрофітних лук

                                Біотопні комплекси                Біотопні групи
             Показник
                         еб   гф   гмф   мф    Кф   нк   ет   лс    лл   лч  нс    нг
                  S       8   14    5     8    2    8    8    17    8     6   0    6
                 %S      18   31   11    18    4    18   18   38    18   13        13
                 %M      33   24   25     5    1    13   35   21    14   22  0     8

               Примітки:  S  –  загальна  кількість  видів,  %  S  –  частка  від  загального  видового
            багатства, % M – частка від загальної щільності. Біотопні комплекси: еб – еврибіонти, гф
            –  гігрофіли,  гмф  –  гігро-мезофіли,  мф  –  мезофіли,  кф  –  ксерофіли,  нк  –  невідомий
            комплекс. Біотопні групи: ет – евритопна, лс – лісова, лл – лісо-лучна, лч – лучна, нс –
            наскельна, нг – невідома група.

               У  наборі  спектрів  біотопних  груп  на  високотравних  гігрофітних  луках
            домінантними  виявились  евритопи  (8  видів),  які  складають  35%  від  загальної
            щільності  панцирних  кліщів.  Добре  представлені  і  лісові  орібатиди  (17  видів),  які
            складають 21%. Значна частка належить лісо-лучним (8) та лучним (6) видам – 14% та
            22% відповідно.

               Висновки

               Отже,  угруповання  панцирних  кліщів  гігрофітних  лук  Закарпатської  низовини
            характеризується  високими  видовим  багатством  та  чисельністю.  Для  дослідженого
            типу лук виявлено 45 видів орібатид, середній показник щільності яких становить 4,3
                      2
            тис.  екз./м .  Групу  масових  видів  (домінанти,  субдомінанти)  складають  P.  peltifer,
            C.  mediocris,  O.  nova,  H.  rufulus,  R.  subpectinata,  Sch.  laevigatus,  N.  palustris  та
            C. subglobulus. Серед всіх виявлених морфо-екологічних груп найбільша частка (36%
            від  загальної  чисельності)  належить  поверхнево-ґрунтовим  формам.  В  екологічній
            структурі  гігрофітних  груп  переважаюча  роль  притаманна  видам  гігрофілам  та
            евритопам (24% та 35% загальної чисельності відповідно).

              1.  Беклемишев  В.Н.  Термины  и  понятия,  необходимые  при  количественном  изучении
                 популяций эктопаразитов и нидиколов // Зоол. журн. – 1961. – № 40, вып. 2. – С. 149-158.
              2.  Гуштан Г.Г. Орібатиди, як об’єкт фауністично-екологічних досліджень у лучних біотопах
                 Євразії // Журн. агробіології та екології. – 2018. – Т. 5, № 1. – С. 68-78.
              3.  Меламуд В.В. Панцирные клещи Украинских Карпат. – Львов, 2003. – 152 с.
              4.  Меламуд В.В. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області І // Наук.
                 вісн. Ужгород. ун-ту. Серія Біологія. – 2008. – Вип. 23. – С. 198-208.
              5.  Меламуд В.В. Каталог панцирних кліщів (Acari: Oribatida) Закарпатської області II // Наук.
                 вісн. Ужгород. ун-ту. Серія Біологія. – 2009. – Вип. 26. – С. 85-98.
              6.  Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. – М.: Мир, 1992. – 181 с.
              7.  Панцирные  клещи:  морфология,  филогения,  экология,  методы  исследования,
                 характеристика модельного вида Nothrus polustris C. L. Koch, 1839 / [Д.А. Криволуцкий,
                 Ф. Лабрен, М. Кунст и др.]. – М.: Наука, 1995. – 224 с.
              8.  Потапов М.Б., Кузнецова Н.А. Методы исследования сообществ микроартропод: пособие
                 для студентов и аспирантов // М.: Т-во науч. изданий КМК, 2011. – 84 с.
   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84