Page 77 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

Панцирні кліщі (Аcari: Оribatida) гігрофітних лук … 71

Рис. 1. Структура домінування угруповань панцирних кліщів гігрофітних лук
Закарпатської низовини.

Індекси видового багатства Маргалефа та Менхініка угруповань панцирних кліщів
у гігрофітних луках Закарпатської низовини сягають найвищих значень (5,38 та 0,7
відповідно) серед усіх досліджених біотопів. Таку саму особливість має індекс
Сімпсона (0,07), що свідчить про значну різноманітність «масових» видів орібатид.
Дану тенденцію зберігає і індекс різноманіття Шенона (3,12), який надає більшу вагу
"рідкісним" видам. Однак, показник Бергера-Паркера (0,14) виявився найнижчим
серед всіх типів лук, що показує на незначний рівень домінування численного виду P.
peltifer (табл. 2).
Таблиця 2
Індекси видового різноманіття угруповань орібатид гігрофітних лук
Закарпатської низовини

D (Mg) D (Mn) H' D D (BP)
5,38 0,7 3,12 0,07 0,14

Примітка: D (Mg) – індекс Маргалефа, D (Mn) – індекс Менхініка, H' – індекс
Шенона, D – індекс Сімпсона, D (BP) – індекс Бергера-Паркера.

У дослідженому біотопі відмічено 10 морфо-екологічних типів панцирних кліщів
(гіпохтоїдний, оріботритоїдний, нотроїдний, карабодоїдний, дамеоїдний,
галюмноїдний, тектоцефоїдний, оппіоїдний, пункторібатоїдний та орібатулоїдний)
(табл. 1, рис. 2). Найбільша частка орібатид у високотравних гігрофітних луках
низовини належить поверховоґрунтовим формам. Вони складають 36% від загальної
щільності панцирних кліщів. До них належать три морфо-екологічні типи:
галюмноїдний, дамеоїдний та карабодоїдний. Дещо менша представленість групи
мешканців дрібних ґрунтових щілин – 28%. Це оппіоїдний та пункторібатоїдний МЕТ-