Page 74 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

68 Гуштан Г.Г.

класифікації орібатид було обрано таксономічну систему запропоновану Г. Вейгманом
[14]. Ступінь домінування було визначено за системою Штеккера-Бергмана [12]. Для
визначення частоти трапляння панцирних кліщів використано індекс запропонований В.
Беклемішевим [1]. Індекси різноманіття аналізувались за підходами, описаними Е.
Мегарран [6]. Для класифікації морфо-екологічних типів орібатид обрано систему
запропоновану Д. Криволуцьким [7]. Екологічну приналежність панцирних кліщів,
визначали за допомогою даних представлених Г. Вейгманом [14].

Результати досліджень

Для гігрофітних лучних біотопів Закарпатської низовини встановлено 45 видів
(у т. ч. 2 підвиди) панцирних кліщів, які належать до 25 родин і 34 родів (табл. 1). Для
порівняння підкреслимо, що видове багатство панцирних кліщів гігрофітних лук інших
територій буває значно меншим. Зокрема, на таких луках у Чехії відмічено 37 видів
кліщів [10]. В середньому в одній ґрунтовій пробі Закарпаття (точкове α-різноманіття)
виявлено 5 видів орібатид зі значним діапазоном варіювання цього показника (1-15
видів). Показник внутрішньоценотичного β-різноманіття становить 8 видів.
На гігрофітних луках Закарпатської низовини, найбагатшими виявились родини
Oppiidae (6 видів з 4 родів) та Achipteriidae (4 види з 1 роду), які складають 13% та 9%
від загального видового багатства відповідно. Представники родин Nothridae,
Damaeidae (по 3 види з 3 родів) та Suctobelbidae (3 види з 1 роду) складають по 7% від
загального видового багатства орібатид в біотопі. Родини Phenopelopidae, Galumnidae
(по 2 види з 2 родів), Phthiracaridae, Carabodidae, Ceratozetidae, Scheloribatidae (по 2
види з 1 роду), формують по 4% від видового багатства. Решта 14 родин з меншим
числом видів сумарно становлять 27%. До них належать Hypochthoniidae,
Euphthiracaridae, Trhypochthoniidae, Tectocepheidae, Gustaviidae, Astegistidae,
Liacaridae, Peloppiidae, Autognetidae, Zetomimidae, Chamobatidae, Mycobatidae,
Euzetidae, Oribatulidae.
За частотою трапляння види орібатид гігрофітних лук представлені трьома
групами. До першої належать 4 масові види (ті, які виявлені у більше ніж 15%
проаналізованих проб). До другої входять 19 видів, які часто трапляються (індекс
частоти трапляння 6-15%). До третьої належать види з середньою частотою трапляння
(виявлені у 3-5% проб). Види рідкісні та дуже рідкісні для дослідженого біотопу не
зафіксовані.
Показник середньої щільності орібатид серед всіх досліджених типів лук
2
Закарпатської низовини має найбільші значення і сягає 4,3 тис. екз./м . Однак,
чисельність панцирних кліщів на гігрофітних луках може становити і більші значення.
2
Так, щільність орібатид на таких луках у Чехії становила 21,1 тис. екз./м [10].
Угруповання панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини
представлено 4 класами домінування (домінанти, субдомінанти, рецеденти,
субрецеденти) (табл. 1, рис. 1). Групу домінантів складають три види: Platynothrus
peltifer, Ceratozetes mediocris, Oppiella nova. Вони займають 40% від загальної
чисельності орібатид високотравних гігрофітних лук. Субдомінанти представлені
п'ятьма видами і складають 24%. Це Hypochthonius rufulus, Rhinoppia subpectinata,
Scheloribates laevigatus, Notrus palustris та Chamobates subglobulus. Рецедентами є 16
видів панцирних кліщів. Їх частка становить 26% від загальної щільності орібатид. До
групи субрецедентів входить 22 види, що складає всього 10%.