Page 73 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 35 Львів, 2019 С. 67-74

УДК 595.423:591.9(477)

Гуштан Г.Г.

ПАНЦИРНІ КЛІЩІ (ACARI: ORIBATIDA) ГІГРОФІТНИХ ЛУК
ЗАКАРПАТСЬКОЇ НИЗОВИНИ

В роботі розглянуто таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів
гігрофітних лук Закарпатської низовини. Для обраного типу лук території Закарпаття
такі дослідження раніше не проводились. Для гігрофітних лук зареєстровано 45 видів
орібатид (25 родин, 34 роди). Найчисленнішими серед таксонів виявились Platynothrus
peltifer, Ceratozetes mediocris та Oppiella nova. Встановлено, що для гігрофітних лук
домінуюча роль за чисельністю належить поверхнево-ґрунтовій морфо-екологічній
групі орібатид. В екологічній структурі переважають види гігрофіли та евритопи.
Ключові слова: кліщі орібатиди, угруповання, екологічні групи, індекси
різноманіття, біотопи.

Світова фауна орібатид представлена більше ніж 11 тис. видами [13]. Понад 700
видів відомо для території України [9]. На території Закарпаття відомо близько 400
видів панцирних кліщів [3-5], однак дослідження продовжуються і список видів
збільшується [11]. Вивчення лук Закарпаття на предмет орібатид проводилися
спорадично [2]. Зокрема, у роботах В.В. Меламуда [4, 5] міститься інформація про
панцирних кліщів, зібраних на сінокісних, пасовищних та рудеральних луках
Притисянської низовини та лук високогір’я Карпат. М.М. Ярошенко проводив
дослідження орібатид заплавних, альпійських та полонинських лук східної частини
Закарпаття [9]. Вивчення угруповань панцирних кліщів у гігрофітних луках
Закарпатської низовини проведено нами вперше [2]. Тому було важливо встановити
таксономічне різноманіття, структуру домінування, спектри морфо-екологічних типів,
біотопних комплексів і груп орібатид обраної території.

Матеріали і методи досліджень

Вивчення угруповань панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини
проводили на основі матеріалу зібраного впродовж 2013-14 рр. на чотирьох ділянках,
у всі сезони року. Перша розміщена на околиці с. Тисаагтелек Ужгородського р-ну.
Географічні координати: 48º27.15' N, 22º19.32' E. Площа вивченого біотопу становить
≈1,5 га. Друга розташована в околиці с. Форнош Мукачівського р-ну. Географічне
положення біотопу: 48º22.99' N, 22º44.87' E. Загальна площа дослідної ділянки ≈0,003
га. Третя розташована в околиці с. Великі Береги Берегівського р-ну. Географічні
координати: 48º13.35' N, 22º46.87' E. Площа дослідженої ділянки≈ 0,7 га. Четверта
розташована в околиці с Квасово Берегівського р-ну. Географічні координати:
48º12.24' N, 22º45.24' E. Площа дослідженого біотопу ≈0,03 га.
Для дослідження структури угруповань панцирних кліщів гігрофітних лук
Закарпатської низовини використовували метод відбору стандартних ґрунтових проб
3
"випадковим" способом об’ємом 125 см (5×5×5 см) [8]. Екстракція орібатид із
ґрунтових проб проведена відповідно до загальноприйнятих методик ґрунтово-
зоологічних досліджень [8] за допомогою високоградієнтного еклектора Кемпсона. Для