Page 46 - NZDPM 34/2018
P. 46

Вміст водорозчинних вуглеводів як індикатор якості кріогенних ґрунтів   45

               Результати та обговорення

               Зразки  ґрунту  у  варіантах  В  та  С  були  схожими  за  кольором  і  текстурою,  але
            істотно  відрізнялись  від  варіанту  А.  Останній  був  оторфованим  і  містив  значно
            більше нерозкладених і частково розкладених рослинних решток, що відобразилося і
            на загальному вмісті Карбону – він був істотно вищим, ніж у інших двох варіантах.
            Проте,  як  видно  з  рисунку,  вміст  екстрагованих  холодною  водою  органічних
            речовини  (ЕХВОР)  у  ґрунті  у  всіх  досліджених  зразках  був  практично  однаковим.
            Зазначимо, що у попередніх дослідженнях, зокрема оторфованих ґрунтів і торфів [5],
            нами  неодноразово  застосовували  вміст  ЕХВОР  як  важливий  та  інформативний
            критерій  ґрунтової  діагностики.  Тому,  на  наш  погляд,  найімовірніше  схожий  вміст
            ЕХВОР у прикореневому ґрунті під різними едифікаторами свідчить про надлишок
            водорозчинних  сполук  –  темпи  їхньої  деструкції  топічно,  термічно  чи  трофічно
            обмежені. Тому за таких умов важливо встановити якісний склад пулу ЕХВОР, а не
            лише його розмір.



















               Рис.  Вміст  екстрагованих  холодною  водою  органічних  речовин  (зліва)  та
            водорозчинних вуглеводів (справа) у ґрунтах Прибережної Антарктики, наведено за
            Карбоном;  відносний  вміст  вуглеводів  у  відсотках  позначено  чорними  квадратами;
            А – ґрунт під Sanionia , В – ґрунт під Deschampsia antarctica, C – ґрунт під Sanionia і
            D. antarctica

               Таким показником якісного стану є вміст водорозчинних вуглеводів. Однак варто
            звернути  увагу  на  нетотожність  понять  "розчинні  вуглеводи"  та  "водорозчинні
            вуглеводи".  Переважна  більшість  досліджень  якісного  складу  органічної  речовини
            ґрунту  передбачає  використання  не  води,  а  інших  полярних  розчинників  (метанол,
            етанол  тощо)  для  подальшої  ідентифікації  сполук  методом  високоефективної
            рідинної  хроматографії  [14].  Проте  такий  цілком  коректний  для  вивчення  вмісту
            вуглеводів у рослинному матеріалі підхід [13] не завжди може бути застосований до
            ґрунту. Використання, наприклад метанолу, є часто ефективнішим за воду, але може
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51