Page 204 - NZDPM 33/2017

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Випуск 33 Львів, 2017 С. 203-212

УДК 631.6

Перець Х.П.

ІСТОРІЯ ГІДРОМЕЛІОРАЦІЇ ВЕРХНЬОДНІСТРОВСЬКОЇ АЛЮВІАЛЬНОЇ
РІВНИНИ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ АНТРОПОГЕННОЇ
ФРАГМЕНТАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ РЕГІОНУ

У статті показано актуальність вивчення історичних аспектів гідромеліорації
Верхньодністровської алювіальної рівнини. Охарактеризовано основні способи
гідромеліорації перезволожених земель та їх еволюцію в часі. Встановлено тривалість
та інтенсивність трансформації ґрунтового покриву території під впливом
антропогенної діяльності. Представлена багаторічна динаміка площ осушуваних
земель у Львівській області (1939–2017 рр.), а також їх структура станом на 1 січня
2017 року. Значна увага присвячена здобуткам провідних вчених у даному напрямку.
Ключові слова: гідромеліорація, осушувальні системи, меліоративні канали,
гончарний дренаж, перезволожені землі, ґрунтовий покрив, фрагментація, річка
Дністер, Верхньодністровська алювіальна рівнина.

Освоєння людиною території Верхньодністровської алювіальної рівнини має
тисячолітню історію, що в комплексі з динамічними русловими процесами
спричинило формування специфічних заплавних комплексів, які не лише змінені, але
й утворені за безпосередньої участі людини. Очевидно, що в різні часові проміжки
змінювалась й інтенсивність впливу. Осушення перезволожених заплавних
комплексів у Львівській області (в тому числі на території ВАР) з метою їх
подальшого використання у сільському господарстві, досягло свого піку у 60-80-ті
рр. ХХ ст. Тоді вчені вперше звернули увагу на екологічні наслідки гідромеліорації,
які часто носять негативний характер для природних екосистем (напр., зниження
рівня ґрунтових вод, посилення деградаційних процесів, зменшення біорізноманіття
та ін.). Актуальним на сьогодні залишається питання не лише нівелювання цих
наслідків, а й попередження їх віддалених проявів у майбутньому. Це у свою чергу
вимагає детального аналізу попереднього досвіду освоєння та дослідження заплави
Дністра для більш глибокого розуміння механізмів розвитку цього природно-
антропогенного комплексу.
Фрагментарними є дані щодо вивчення зміни властивостей і функцій ґрунтів,
механізмів підтримання рівноваги та спрямованості процесів ґрунтоутворення після
гідромеліорації. Саме ретроспективний аналіз дозволить визначити глибину і ступінь
антропогенної трансформації ґрунтового покриву ВАР, а також оцінити його сучасний
стан.
З метою встановлення достовірної тривалості та інтенсивності антропогенної
трансформації ґрунтового покриву Верхньодністровської алювіальної рівнини,
здійснено аналіз основних етапів та підходів до гідромеліорації басейну річки
Дністер. Проаналізовано як наукові публікації, так і архівні, фондові матеріали
Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції та інші літературні джерела.