Page 201 - NZDPM 33/2017
P. 201

200                         Вовк О.Б., Орлов О.Л.

                                      Висновки

                                      Моніторингові   дослідження   спрямованості   та   швидкості   процесів
                                   ґрунтоутворення  в  межах  гідровідвалу  та  хвостосховища  сірчаного  виробництва
                                   дозволили  встановити  ознаки  структурування  ґрунтового  профілю  техноґрунтів  та
                                   активний розвиток внутрішньоґрунтових біохімічних процесів.
                                      Формуються  ґрунти  дернового  ряду,  що  відповідає  природному  типу
                                   ґрунтоутворення в регіоні. Намивні техноґрунти володіють задовільними фізичними
                                   властивостями,  однак  з  низькою  водоутримуючою  здатністю,  яка  з  часом
                                   збільшується.  Ступінь  прояву  оглеєння  залежить  від  рівня  ґрунтових  вод  і
                                   збільшується від дамби до центру відстійника. В центральній частині гідровідвалу і
                                   хвостосховища, на берегах водойми, переважають болотні техноґрунти.
                                      Техноґрунти  не  є  токсичними  для  біоти,  однак  за  своїми  фізико-хімічними
                                   властивостями  різняться  від  природних  аналогів.  Для  них  характерна  слабколужна
                                   реакція ґрунтового розчину, низький вміст гумусу, кількість якого різко знижується
                                   вниз  по  профілю,  низька  ємність  поглинання.  Намивні  техноґрунти  хвостосховища
                                   розвиваються в умовах активного біохімічного перетворення карбонатних порід, що
                                   проявляється  через  гіпсове  елювіювання  і  є  аномальним  для  зонального
                                   ґрунтоутворення.  Виявлені  фізико-хімічні  властивості  впливають  зараз  і
                                   впливатимуть  у  майбутньому  на  формування  тут  біотичних  угруповань  та
                                   визначатимуть умови деструкції первинної органічної речовини.
                                      Отримані результати  підтверджують високу швидкість та ефективність перебігу
                                   процесів ґрунтоутворення в межах гідровідвалу, що дозволяє вести мову і про значну
                                   регенераційну здатність техногенної екосистеми загалом. Для розкриття механізмів
                                   реалізації цієї здатності необхідні подальші комплексні моніторингові дослідження.

                                    1.  Александрова Л.Н.,   Найденова О. А.   Лабораторно-практические   занятия   по
                                       почвоведению: 4-е изд., перераб. и доп. – Л.: Агропромиздат, 1986. – 295 с.
                                    2.  Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. – М.: Изд-во МГУ, 1970. –
                                       487 с.
                                    3.  Билонога  В.М.  Сукцессии  растительности  на  отвалах  серных  месторождений
                                       Прикарпатья: Автореф. дис. …канд. биол. наук. – Днепропетровск, 1989. – 16 с.
                                    4.  Билонога  В.М.,  Тереля  И.П.  Особенности  деструкции  органического  материала  в
                                       техногенных условиях Предкарпатского месторождения серы // Экология. – 1989. – №5. –
                                       С. 70-72.
                                    5.  Быстрый В.А. О методах изучения корневых систем растений // Почвоведение. – 1974. –
                                       №4. – С. 155-158.
                                    6.  Вовк  О.Б.,  Струс  Ю.М.,  Кузярін  О.Т,  Рагуліна  М.Є.,  Орлов  О.Л.  Созологічна  оцінка
                                       ґрунтового  та  біотичного  різноманіття  техногенних  екосистем  ДГХП  "Сірка"  //
                                       Подільські  читання  (Географія.  Біологія.  Екологія.  Охорона природи):  Мат.-ли  міжнар.
                                       наук.-практ. конференції, Тернопіль, 23-24 травня 2013 р. – Тернопіль, 2013. – С. 193-196.
                                    7.  Гайдін  А.М.,  Зозуля  І.І.  Нові  озера  Львівщини.  Вид.  2-ге  [перероб.  та  доп.].  –  Львів:
                                       Вид-во ТзОВ "Афіша", 2009. – 103 с.
                                    8.  Іванов Є. Ландшафти  гірничопромислових територій.  –  Львів:  Видавничий центр ЛНУ
                                       імені І. Франка, 2007. – 334 с.
                                    9.  Козловський В.І. Важкі метали в грунтах техногенних ландшафтів родовищ самородної
                                       сірки Передкарпаття (Україна) // Ґрунтознавство. – 2008. – Т. 9, №3-4. – С. 101-107.
   196   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206