Page 142 - NZDPM 33/2017

Моделювання змін раритетного фіторізноманіття лучних степів … 141

збільшення сили впливу негативних чинників спричиняє поступове зниження
раритетного фіторізноманіття. Ще один стрибок у зменшенні кількості видів
відбувається при скороченні площі до критично малих значень (0,5-2 га), що
унеможливлює існування популяцій більшості раритетних видів рослин. Перевагою
моделі 2 є більш точне відображення процесів зниження фітосозологічної цінності
оселищ при їх деградації, тоді як теоретична модель 1 є більш універсальною,
придатною для передбачення змін у видовому складі лучно-степових угруповань при
будь-яких змінах площі та інтенсивності випасання.
Якісний аналіз раритетної компоненти флори лучно-степових оселищ виявив
порядок вимирання популяцій різних видів. Першими з оселища зникають Crambe
tataria, Daphne cneorum, Euphorbia volhynica, Adenophora lilifolia, Neotinea ustulata,
Carlina onopordifolia, Stipa tirsa. Більш пристосованими до антропогенної
трансформації лучних степів є Adonis vernalis, Chamaecytisus blockianus, Pulsatilla
patens, P. grandis, Trifolium rubens, Orchis militaris, Iris hungarica, Stipa capillatа.
Останніми зникають популяції Adonis vernalis, Ch. blockianus і Pulsatilla patens.
Для підвищення фітосозологічної цінності лучних степів та відродження їх
природного раритетного багатства необхідно оптимізувати площу оселищ за рахунок
прилеглих територій, запобігання їх заростання деревно-чагарниковою рослинністю
та контролювати інтенсивність випасання.

1. Вініченко Т.С. Рослини України під охороною Бернської конвенції. – К.: Хімджест, 2006. –
159 с.
2. Злобин Ю.А., Скляр В.Г., Клименко А.А. Популяции редких видов растений: теоретические
основы и методика изучения. – Сумы: Университетская книга, 2013. – 439 с.
3. Собко В.Г. Фітораритети України у світовому червоному списку. – К.: Фітосоціоцентр,
2005. – 155 с.
4. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. – К.: Глобалконсалтинг,
2009. – 900 с.
5. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Андрієнко Т.Л., Осичнюк В.В., Дубина Д.В. Основные тенденции
антропогенных изменений растительности Украины. – Бот. ж. – 70 (4). – С. 451-463.
6. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. –
288 с.
7. Forbis de Queiroz T., Baughman C., Baughman O., Gara M., Williams N. Species Distribution
Modeling For Conservation Of Rare, Edaphic Endemic Plants in White River Valley, Nevada //
Natural Areas Journal. – 2001, vol. 32(2). – P. 149-158.
8. Gotelli N.J., Colwell R.K. Quantifying biodiversity: procedures and pitfalls in the measurement
and comparison of species richness // Ecology Letters. – 2001, vol. 4. – P. 379-391.
9. Grace J.B., Pugesec B.H. A structural equation model of plant species richness and its
application to a coastal wetland // The American Naturalist. – 1997, vol. 149, № 5. – P. 436-
460.
10. Lobo J.M., Castro I., Moreno J.C. Spatial and environmental determinants of vascular plant
species richness distribution in the Iberian Peninsula and Balearic Islands // Biological Journal
of the Linnean Society. – 2001, vol. 73. P. 233–253. doi:10.1006/bijl.2001.0543, available at:
http://www.idealibrary.com
11. Luoto M. Modelling of Rare Plant Species Richness by Landscape Variables in an Agriculture
Area in Finland // Plant Ecology. – 2000, vol 149 No 2. – P. 157-168.
12. Mao Ch.X., Colwell R.K. Estimation of species richness: mixture models, the role of rare
species, and inferential challenges // Ecology. – 2005, 86(5). – P. 1143-1153.