Page 137 - NZDPM 33/2017

136 Дмитраш-Вацеба І.І.

Створена модель 1 відобразила процес зменшення кількості раритетних видів
рослин у лучних степах Південного Опілля від 22 (площа оселищ 60-70 га, І ступінь
пасовищної дигресії) до 1 виду (площа менша за 1 га, ІІІ ступінь пасовищної
дигресії). Проте, у зв’язку із апроксимацією значень, модель відображає плавне
скорочення кількості видів, без стрибкоподібного зникнення популяцій при
посиленні тиску несприятливих чинників.
Тому ми згрупували подібні за площею та ступенем дигресії травостою оселища у
класи й обчислили середню кількість раритетних видів у кожній групі. Отримана
коригована модель зменшення раритетного багатства лучних степів (модель 2)
об’єктивніше відображає інтенсивність вимирання популяцій в оселищі на різних
етапах його деградації (рис. 2).

30
20
Кількість
10 раритетних видів
рослин:
0
1
5 20-30
1 10
15 10-20
20
30 0-10
Ступінь 50 Площа лучних степів, га
пасовищної 3
дигресії 70

Рис. 2. Коригована модель зменшення кількості раритетних видів рослин під
впливом скорочення площі та посилення пасовищної дигресії травостою (модель 2).

Природний лучний степ, не трансформований людиною, характеризувався
високим рівнем раритетного фіторізноманіття. Посилення пасовищної дигресії
травостою спричиняє стрімке зменшення кількості раритетних видів рослин аж до
рівня, при якому в оселищі залишаються лише найстійкіші до випасання види (рис.
2). Скорочення площі оселища від 70 га до 1 га спричинює таке ж вимирання видів.
Якщо два негативні чинники діють на оселище одночасно, зменшується ймовірність
виживання популяцій ще кількох видів. Тобто, модель 2 описує скорочення
раритетного фіторізноманіття лучних степів від 22 видів до 2. Разом з тим, вона
відображає сильніший вплив дигресії травостою та стрімкіше зменшення кількості
видів на початковому та кінцевому етапах скорочення площі оселища, ніж це
зображено у моделі 1.
При посиленні впливу несприятливих факторів популяції видів зникають із
оселища не безладно. При посиленні пасовищної дигресії порядок вимирання
популяцій підпорядкований здатності видів пристосовуватися до випасання. У
випадку скорочення площі оселища виживання популяцій одних видів, а зникнення
інших, імовірно, пояснюється індивідуальною для кожного виду (чи навіть
популяції) чисельністю мінімально життєздатної популяції [14]. Оскільки щільність