Page 135 - NZDPM 33/2017
P. 135
134 Дмитраш-Вацеба І.І.
Матеріали та методи
Пошук і дослідження популяцій раритетних видів рослин на лучних степах
проводили впродовж 2009-2016 рр. на Південному Опіллі (Рогатинський, Галицький,
Тисменицький та Тлумацький райони Івано-Франківської області, а також
Монастириський, Підгаєцький та Бережанський райони Тернопільської області).
Дослідженнями охопили 61 ділянку лучних степів, що відзначалися різними площею
та ступенем пасовищної дигресії. З числа раритетних видів рослин обрали 30, які
включені до Червоної книги України [4] чи міжнародних природоохоронних
переліків (Червоний список Міжнародного Союзу Охорони Природи, Європейський
Червоний список тварин і рослин, Додаток І Резолюції 6 Бернської Конвенції та
Додаток IV Директиви Ради ЄС 92/43/ЕЕС) [1, 3, 4].
Назви видів подавали за Червоною книгою України [4] та зведенням
С.Л. Мосякіна й М.М. Федорончука [13].
Площу лучно-степових ділянок визначали за допомогою інтернет-ресурсу Google
Earth (https://www.google.com/earth/). Ступінь пасовищної дигресії травостою
оцінювали за видовим складом рослинності та її висотою [5]. Виділяли три ступені
дигресії: І – слабка дигресія травостою, ІІ – помірна дигресія, ІІІ – значна дигресія.
Статистичний аналіз проводили за класичними методами [6]. Кореляційний та
регресійний аналізи проводили з використанням програми Statistica 7.
Модель зміни раритетного фіторізноманіття лучних степів під впливом
несприятливих чинників (модель 1) будували, використовуючи отримане рівняння
регресії. Для цього у змінні x та y підставляли значення площі ділянки й ступеня
дигресії травостою, в результаті чого отримували теоретичний прогноз щодо
кількості раритетних видів в оселищі із певними характеристиками (змінна z).
Для створення коригованої моделі 2, яка ґрунтується на фактичних даних щодо
багатства раритетних видів, обчислювали середні значення кількості раритетних
видів (вісь z) в оселищах, згрупованих у класи за подібністю параметрів площі та
ступеня дигресії травостою.
Окрім кількісного аналізу раритетного фіторізноманіття лучних степів провели
також якісний аналіз. Визначали типовий видовий склад раритетної фракції флори
ділянок, розподілених на класи за площею та ступенем дигресії травостою. Частоту
трапляння виду в оселищах у межах кожного класу виражали у відсотках від
загальної кількості ділянок цієї групи. До типового видового складу вид відносили у
тому випадку, якщо частота трапляння його популяцій в оселищах певного класу
становила не менше 25 %.
Результати досліджень та їх обговорення
Встановлено, що кількість раритетних видів у складі рослинного покриву лучного
степу статистично достовірно залежить від його площі та ступеня пасовищної
дигресії травостою (табл. 1).
Часто скорочення площі оселища та посилення пасовищної дигресії травостою
відбуваються одночасно, при цьому вплив факторів накладається. Тому ми
визначили часткові коефіцієнти кореляції між кількістю раритетних видів у складі
оселища та двома дослідженими факторами. При усуненні впливу одного з факторів
щільність зв’язку між кількістю видів та іншим фактором в обох випадках зростала,
змінюючись зі значної на високу. Врахування впливу обох факторів дозволило
встановити, що майже ¾ змін багатства раритетної компоненти флори лучних степів
відбувається під впливом зменшення площі оселищ та їх надмірного випасання.