Page 123 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 123
122 Андрющенко Ю.О., Федун О.М., Семироз А.В., Осьмачко О.М.
26 Turdus pilaris 0,04 0,04 2 1,50
27 Turdus merula 0,33 0,29 13 1,69
28 Turdus viscivorus 0,04 0,04 3 1,00
29 Turdus torguatus 0,01 0,01 1 1,00
30 Aegithalos caudatus 0,16 0,14 1 11,00
31 Poecile palustris 0,16 0,14 4 2,75
32 Parus ater 5,67 5,00 26 14,62
33 Parus caeruleus 9,12 8,04 26 23,50
34 Parus major 1,84 1,62 17 7,24
Parus sp. 0,13 0,12 3 3,00
35 Sitta europaea 0,12 0,11 5 1,60
36 Certhia familiaris 0,01 0,01 1 1,00
Passer sp. 1,64 1,45 1 110,00
37 Fringilla coelebs 19,52 17,22 32 40,88
Fringilla sp. 1,57 1,38 1 105,00
38 Chloris chloris 0,01 0,01 1 1,00
39 Spinus spinus 0,70 0,62 4 11,75
40 Carduelis carduelis 0,97 0,86 6 10,83
41 Loxia curvirostra 0,24 0,21 1 16,00
42 Pyrrhula pyrrhula 0,21 0,18 3 4,67
Emberiza sp. 0,75 0,66 1 50,00
Всього 113,37 100,00 731 10,39
Динаміка чисельності зазначених видів опосередковано віддзеркалювала перебіг їх
міграції та/або кочівель. Так, численний на початку спостережень Delichon urbica
майже перестав траплятися упродовж останніх десяти днів серпня, але на початку
вересня дещо відновив свою чисельність, а з середини цього місяця вже зовсім не
спостерігався. Fringilla coelebs з’явився лише на початку вересня, а максимальної
чисельності досяг аж у середині жовтня, але вже під кінець місяця траплявся лише
поодинокими особами (рис. 4). Очевидно, у Delichon urbica в кінці серпня закінчилася
основна міграція і на початку вересня спостерігалася остання її хвиля, тоді як помітна
міграція або кочівлі у Fringilla coelebs розпочалися лише наприкінці вересня, а їх пік
прийшовся на середину жовтня. Цілком можливо, що у останнього виду активні
перельоти відбувалися й після завершення спостережень, принаймні – у першій
половині листопаду. Більш синхронною була динаміка перельотів у трьох видів
синиць, чисельність яких зростала у другій половині вересня: у Parus ater і Parus
caeruleus – стрімко і двічі (14–18.09.2023 р. і 24–28.09.2023 р.), а у Parus major –
повільно і лише один раз (14–18.09.2023 р.). З огляду на те, що зазначені види синиць
є осілими у досліджуваному регіоні, можемо припустити, що у другій половині у них
спостерігалися активні відкочівлі за межі Карпат або в міжгірні долини. З-поміж
регулярно численних птахів осілим є Corvus corax, у якого спостерігали у середньому
6,87 ос./зустріч, хоча в окремі дні його чисельність зростала і коливалася в межах 10–
29 ос., очевидно за рахунок птахів, що на нетривалий час залітала з прилеглих до

