Page 118 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Деякі особливості перельотів птахів на півночі Українських Карпат … 117

чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), брусниці (Vaccinium vitis-idaea L.) та
рододендрона східнокарпатського (Rhododendron myrtifolium Schott & Kotschy) з
поодинокими кущами ялівцю сибірського (Juniperus sibirica Burgsd.) та невисокими

деревами ялиці білої (Abies alba). У трав’яному покриві полонини натепер широко
представлені субальпійські луки з пануванням біловуса стиснутого (Nardus stricta L.),
ситника трироздільного (Juncus trifidus L.), щучки дернистої (Deschampsia cespitosa
L.), костриці червоної (Festuca rubra L.), костриці лежачої (Festuca airoides Lam.),
тонконога альпійського (Poa alpine L.) та осоки вічнозеленої (Carex sempervirens Vill.).
Загалом сучасний рослинний покрив полонини найбільше представлений 15–20
видами біловусника, які займають більш ніж 65% її території, та чорничника – до 20%
(Фекета, 2014). У цілому, через значну щільність та висоту зазначена рослинність
майже непридатна для живлення більшості птахів (як видів, що збирають корм
пересуваючись по ґрунту, так і видів, що в польоті схоплюють їжу з поверхні ґрунту
та трави), за виключенням оголень твердих гірських порід та ґрунтових доріг, майже
або повністю позбавлених трав’яного покриву.
Обліки птахів проводили за методикою Шотландського Фонду Природної
Спадщини (Recommended bird survey …, 2017) на чотирьох пунктах спостереження
(ПС), з яких максимально повно оглядалася територія зазначеної полонини, а також
простір над прилеглими схилами та долинами (рис. 1). Сектор огляду з кожного ПС не
о
перевищував 180 . На кожному ПС по три години щодня визначали напрямки і висоти
перельотів цільових видів, до яких за зазначеною методикою віднесено види
Anseriformes, Podicipedidae, Phoenicopteridae, Gruiformes, Gaviidae, Procellariiformes,
Pelecaniformes, Ciconiforme, Charadriiformes, Falconiformes та Strigiformes. Траєкторії
(треки) польотів цільових видів наносили на карти, а інші показники заносили у
спеціальні форми: час і тривалість знаходження птахів у полі зору, їх чисельність,
напрямки (румби) і висоти (метри) перельотів, а також погодні умови. Інформація про
інші види фіксувалася без зазначення висот і напрямків їх перельотів. Тригодинні
спостереження проводили в різні частини світового дня. Сумарна тривалість
спостережень на кожному ПС склала по 201 годині.
У статті будь-які пересування птахів у повітрі – територіальні, кормові (зокрема,
пошук їжі, обстеження, виглядання, полювання та ін.), кочові, міграційні тощо
називаємо «перельотами». З огляду на те, що птахи здатні переміщатися окрім повітря
ще й по воді, рослинності, поверхні ґрунту тощо, вважаємо некоректним під час
обліків на ПС підміняти цей термін поняттями «переміщення» або «пересування», а
застосовувати їх лише у словосполученнях «переміщення у повітрі», «пересування у
повітрі», або як синоніми слову «перельоти» у реченнях, в яких цей термін вже
використовувався. Також з відповідними застереженнями використовуємо і термін
«міграції» через те, що часто майже неможливо визначити, який переліт є саме
міграційним, а не територіальним, кормовим, кочовим тощо. Використання
зазначеного терміну ускладнюється ще й тим, що міграції – це тривалі переміщення
птахів з місць гніздування та/або післягніздових кочівель і літніх скупчень до місць
зимівлі, які складаються з двох фаз, що мають різні адаптивні значення – з транзитних
перельотів та трофічних зупинок, під час яких відбуваються трофічні переміщення
(Гаврилов, 1979). Трофічними зупинками можна вважати ті, на яких птахи тримаються
не менше чотирьох днів, що є мінімальним часом для поповнення енергетичних
ресурсів (Hedenström, 2008). Відповідно, транзитні зупинки є коротшими за них і не
пов’язані з поповненням енергетичних ресурсів. Під час трофічних зупинок мігранти