Page 172 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40
P. 172
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 40 (Львів, 2024)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 40 (Lviv, 2024)
Короткі повідомлення
УДК 502.4 (477)
1
2
2
Борняк У.І. , Рагуліна М.Є. , Орлов О.Л.
ТРАВЕРТИНОВЕ ДЖЕРЕЛО «ЗМІЙКА» – ПЕРСПЕКТИВНА ПАМ’ЯТКА
ПРИРОДИ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Травертинове джерело «Змійка» розташоване на південній околиці села Малі
Грибовичі (Львівська МТГ). Джерело розвантажується на контакті світло-сірих
мергелів верхньої крейди та карбонатних порід неогенової системи на правому борті
річкової долини Старої Ріки (Грибовицького потоку). Далі воно стікає стрімким
схилом, формуючи мальовничий гребінь, а за його межами має коротке спрямлене
русло, довжиною близько 10 м.
Травертинові гребені – це морфологічний різновид відкладів травертинів
(вапнякових туфів) джерельної моделі формоутворення. Вони вирізняються лінійним
підвищенням водотічного каналу та утворюється в результаті складної комплексної
взаємодії абіотичних та біотичних чинників. У розрізі типовий травертиновий гребінь
має трикутну форму, симетрично або асиметрично розділену центральним каналом,
яким тече водний потік.
Травертинові гребені є рідкісними скрізь у світі. В Європі вони здебільшого
сконцентровані на теренах Баварії (Німеччина), де мають назву «steinerne rinne» –
кам’яний жолоб. Окремі з них комплексно описані В. Фойгтлендером ще у 60-х рр.
минулого сторіччя (Vogtländer, 1967,1968). Пізніше більш детально було досліджено
мікробіоту організмів- кальцифікаторів, що оселяються на поверхні туфів –
ціанобактерій та діатомових водоростей (Reichardt, 1982, 1995, Gernot, 2010).
Найбільші та найцікавіші з «кам’яних жолобів» у Німеччині є геологічними
пам’ятками природи – геосайтами (Geotope und Geotopschutz, 2024). Серед них є як
цілковито природні, так і антропогенно спричинені. В Україні наразі відомий лише
один такий гребінь, розташований біля с. Криниця (Тернопільська область), який у
2022 р. отримав статус об’єкта ПЗФ як геологічна пам’ятка природи місцевого
значення «Криницький травертин» (Геологічна пам’ятка…).
Досліджуване джерело є здавна загосподарьованим. Старий напівзруйнований
каптаж у формі прямокутного мурованого водозбірника нагадує «водяну комору»
(нім.– brunnenstube) часів Австро-угорської імперії (сер. XVIII – поч. XIX ст.). Можна
припускати, що водотік джерела є зарегульованим вже понад 100 років. Новий
бетонний каптаж, розташований за 5 м, має форму циліндру з металевою трубою, під
якою утворився потужний травертиновий наріст, рясно вкритий мохами. Сучасна
форма водоспаду утворена за участі людини, бо саме каптування джерела обумовило
зміни його гідродинамічного режиму, і як наслідок – морфології відкладів.
В догосподарчий період, коли джерельні води самотоком стікали по площині схилу,
сформувалися травертинові відклади першої генерації. В наш час вони є згладженими,
але й дотепер добре помітні. Потужність відкладів у центральній частині – більше 0,3 м.
Попри значну задернованість, замуленість та часткову деградацію приповерхневих
