Page 274 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

Хроніка

Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2021 році

В межах виконання першого етапу фундаментальної теми «Філогенетичні та антропогенні
фактори фауно- та флорогенезу модельних груп біоти України» укладено програми дослідження
ролі філогенетичних та антропогенних факторів в процесах їх фауно- та флорогенезу для всіх
модельних груп. Застосування інтегративних підходів, що включають аналіз елементів геному,
дозволили описати два нові для науки види роду Parkellus Jairajpuri, Tahseen and Choi, 2001 та
переглянути філетичну структуру родини Mononchidae (Nematoda). В результаті досліджень роду
Ecdyonurus (Ephemeroptera) Понтійського регіону встановлено, що в межах гірських систем
Європи, протягом щонайменше останніх 2-5 млн років, відбувався активний процес
диверсифікації фауни, з утворенням багатьох регіональних ендеміків. Проведено аналіз таксономії
та філогенетичних зв'язків мезозойських одноденок в результаті якого вперше описано викопних
представників родини Vietnamellidae, що у сучасній фауні представлена єдиним орієнтальним
родом та кількома видами. З крейди Бразилії описано новий вид роду Protoligoneuria та уточнено
діагноз його личинок.
Під час виконання першого етапу теми «Екологічна оцінка стану заплавних екосистем в умовах
глобальних змін природного середовища» проведена оцінка стану вивченості проблеми щодо стану
заплавних екосистем в Українських Карпатах, на Розточчі та вибраних територіях Західного та
Центрального Полісся. Проведено ретроспективний аналіз глобальних змін природного середовища
щодо відібраних модельних об’єктів і територій, зокрема здійснено пілотну автоматичну
класифікацію біотопів Полісся методами машинного навчання (Random Forest, CART, Gradient Tree
Boos) для 7 класів біотопів, на основі багаторічних часових рядів мультиспектральних космічних
знімків MSI Sentinel-2 та радарного знімання SAR Sentinel-1 і досягнуто загальної точності
класифікації у діапазоні 92-97%. Розроблено паспорт оцінки стану травертинових джерел з
врахуванням їхньої геологічної, гідрологічної, ландшафтної та флористичної специфіки..
Підготовлена та проведена у дію «Концепція управління водними об’єктами в умовах реорганізації
діяльності у зоні відчуження, організації біосферного заповідника та зони спеціального
використання». Проведена оцінка водно-болотних типів оселищ на Поліссі щодо їх міграційної
цінності для червонокнижного виду чорного лелеки.
Впродовж року під час виконання завершального етапу цільової теми фундаментальних
досліджень «Вплив фітоінвазій на біосистеми Українських Карпат в умовах глобальних
кліматичних змін: оцінка, прогнозування та розробка заходів їхнього обмеження і запобігання» за
допомогою систем оцінки впливу встановлено високоінвазійні види, що найважче контролювати:
Solidago serotinoides, Solidago canadensis, Reynoutria japonica, Reynoutria х bohemica, Helianthus
tuberosus, Heracleum sosnowskyi, Acer negundo. З’ясовано, що в окремих регіонах Карпат інвазія
цих видів відбувається досить високими темпами у межах напівприродних та антропогенних типів
оселищ. Доведено, що зрізування Heracleum sosnowskyi під корінь на початку цвітіння та регулярне
систематичне косіння ряду модельних видів за умов своєчасного й систематичного застосування є
ефективними методами контролю чисельності їхніх популяцій. Проведений підрахунок вартості
контролю Heracleum sosnowskyi. З метою успішного контролю інвазійних видів запропоновано
впроваджувати Національну стратегію, яка має включати три основні складові: 1) вдосконалену
нормативно-правову базу, яка б регламентувала поводження з інвазійними видами з чітко
прописаними відповідальними сторонами; 2) розроблений національний план дій, де визначені
основні засади контролю та довгострокової державної політики; 3) виділені необхідні ресурси
(фінансові, трудові, інтелектуальні) на регіональному та місцевому рівнях.
Відповідно до завдань теми прикладних досліджень «Розробка та впровадження сучасних
інформаційно-аналітичних методів обліку біорізноманіття України» апробовано можливості
сучасних інформаційно-аналітичних методів обліку біорізноманіття України Центру даних
«Біорізноманіття України» для моніторингу стану та оцінки впливу на довкілля модельних
територій західного регіону України: Розточчя, Західне Поділля, Українські Карпати (Боржава,
Красна, Свидовець, Чорногора). Доопрацьовано програмне забезпечення ЦДБУ, з’явилася
можливість перегляду галерей фотографій знахідок. Протягом року базу даних поповнено на
понад 12 тис. записів. Введено видів: грибів – 335, рослин – 72, тварин – 585; знахідок: грибів –