Page 139 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

138 Микітчак Т.І.

Матеріал і методика досліджень

Річка Стрий є правою притокою р. Дністер. 84% відсотки басейну Стрия
розташовані в гірській місцевості (Зовнішні Карпати та Вододільно-Верховинська
область), решта – у рівнинному передгір’ї (Передкарпаття). Загальна площа басейну
2
2
сягає 3060 км , площа його гірської частини – 2560 км (Курганевич, Вовщук, 2015).
Попередні дослідження фауни гіллястовусих і веслоногих ракоподібних провела
Н.Є. Ковальчук (2006а, 2006б, 2017), яка вказала для гірської частини басейну р. Стрий
сім видів гіллястовусих і шість видів циклопоїд, а саме: Acroperus harpae, Alona affinis,
A. costata, Chydorus sphaericus, Simocephalus vetulus, Ectocyclops phaleratus, Eucyclops
serrulatus, Microcyclops bicolor з оз. Журавлине, Ceriodaphnia reticulata, Moina
brachiata, Acanthocyclops vernalis, Metacyclops minutus, Paracyclops fimbriatus з
тимчасової водойми вододілу Бескид (детальніше місцезнаходження оселища у праці
автора не вказано).
Представників Cladocera й Copepoda досліджували загальноприйнятими в
гідроекології методами (Арсан, Давидов, Дяченко та ін., 2006; Боруцкий, Степанова,
Кос, 1991; Мануйлова, 1964; Методические рекомендации…, 1983, 1984; Монченко,
1974). Систематику гіллястовусих ракоподібних приймали за A. Kotov, L. Forró,
N.M. Korovchinsky, A. Petrusek (2013), циклопоїд – за T.С. Walter, G. Boxshall (2021),
каланоїд – G. Boxshall, D. Defaye (2009). Чисельність видів гіллястовусих визначали
для особин усіх вікових стадій розвитку, для веслоногих – тільки для дорослих особин
(чисельність наупліальних і копеподитних стадій наведена сумарно для усіх видів
копепод). Об’єм профільтрованої води у пробах зі ставків та озера становив 20 л, із
калюж – 5-10 л, із джерел – 30-50 л, на створах річок для однієї проби перемивали дно
площею 1 м , для проб сиртону фільтрували по 100 л. Для водойм визначали
2
сапробний статус (Олексив, 1992).
Зібрано й опрацьовано 86 проб планктону з 47 лентичних водойм (29 калюж,
болітець, стариця, 12 ставків, три джерела та криниця, Явірське водосховище та озеро
Журавлине), 17 проб бентосу та 12 проб сиртону з семи створів річок (р. Стрий – 6, р.
Яблунька – 1). Розташування досліджених водойм вказано на рисунку. Дати відбору
проб та перелік водойм наведено нижче:
1. 18.05.2014 болітце біля Явірського вдсх., 20.11.2015 створи № 1, 3, 4 р. Стрий
околиць с. Завадівка та смт. Турка (нумерація створів згідно рис. 1), 28.03.2016 створ
№ 4, Явірське вдсх., болітце біля Явірського вдсх., став нижче Явірської ГЕС,
28.04.2015 створ № 1, Явірське вдсх., 28.01.2016 створ № 1, 28.04.2016 болітце та
стариця біля Явірського вдсх., 28.05.2016 створи № 1, 4, 5, болітце, став, ставкова
канава біля Явірського вдсх., 23.06.2016 створ № 5, гирло р. Яблунька, 23.07.2016
створи № 1, 2, 3, Явірське вдсх., лучна калюжа в околицях с. Завадівка та калюжа
обабіч ґрунтової дороги біля гирла р. Яблунька, 11.10.2016 створ № 4 (540–570 м
н.р.м.);
2. 29.09.2020 два стави в околицях с. Довге в долині р. Стрий (441, 448 м н.р.м.);
3. 20.09.2020 став в с. Розгірче (350 м н.р.м.);
4. 27-28.06.2019 дві лучні калюжі на Вододільному хребті (1110, 1259 м н.р.м.);
5. 03.08.2021 створ р. Стрий в околицях с. Матків, два стави в околицях
с. Комарники (605–611 м н.р.м.);
6. 10.06.2014 дві калюж обабіч асфальтованих доріг між селами Орявчик і Тисовець
(932, 958 м н.р.м.);