Page 140 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Фауна гіллястовусих (Cladocera) і веслоногих (Copepoda: Сyclopoida, Calanoida)… 139

7. 25.06.2011 дві калюжі обабіч ґрунтових доріг в околицях с. Гребенів (482, 518 м
н.р.м.);
8. 05.08.2003, 18.06.2015 оз. Журавлине (601 м н.р.м.); 16-18.06.2015 два стави, дві
калюжі обабіч ґрунтових доріг та криниця в околицях с. Дубино та м. Сколе (410-440
м н.р.м.);
9. 16.10.2018 три калюжі обабіч ґрунтових доріг в околицях с. Тухля (730–810 м
н.р.м.);
10. 01.05.2018 дев’ять калюж обабіч ґрунтових доріг, заболочена калюжа зі
струмковим живленням та ставок від витоків річок Стрий та Опір до г. Бердо (980–
1110 м н.р.м.);
11. 20.06.2015 три джерела в околицях с. Верхня Рожанка (870–1110 м н.р.м.);
12. 04-06.05.2003 дві калюжі обабіч ґрунтових доріг та одна лучна, лучне болітце,
два ставки в околицях сіл Ялинкувате та Волосянка (690–1210 м н.р.м.);
Нумерація досліджених груп водойм відповідає їх нумерації на рисунку та в
таблиці. Досліджені водойми, в яких не траплялись об’єкти досліджень, переважно це
частина калюж, джерел, болітець, річкових створів, у праці не згадуються. Також не
наведено дати відбору проб у створах річок, коли такі організми були відсутні.
Журавлине, судячи за морфологічними особливостями водозбірної площі, є озером
завального типу зсувного походження. Швидше за все, воно утворилося на місці
давнього зсуву схилу гори в долині струмка. Це єдине озеро природного походження
на дослідженій території. Можливо, його було штучно дозагачено. Ця водойма топічно
дуже різноманітна, оскільки значна частина плеса представлена глибинами понад 2 м,
для узбережної зони характерні відмілини, зарослі водними та напівводними
макрофітами, більше 70 % озерного ложа виповнені сфагново-осоковою сплавиною.
Значного різноманіття топічним умовам додають численні затопленні стовбури та
гілки, оброслі водоростями й макрофітами.

Результати досліджень

У гірській частині басейну р. Стрий під час власних досліджень відзначено 44 види
планктонних ракоподібних (22 гіллястовусих і 22 веслоногих). Ще чотири види відомі
лише з літературних джерел (Ковальчук, 2006а, 2006б, 2017). Найбільш поширеними
у лентичних водоймах дослідженої території є Chydorus sphaericus – 36 % трапляння у
водоймах та Eucyclops serrulatus – 55 %.
Найбільш різноманітною є фауна ставків – 27 видів (15 гіллястовусих і 12
веслоногих). Відзначені види є, переважно, тривіальними як для Українських Карпат,
так і для передгірних територій (Микітчак, 2017, 2018; Mykitchak, 2016). Загальна
3
чисельність кладоцер і циклопоїд у ставках сягала до 252,2 тис. ос./м . З-поміж видів
найбільшої чисельності досягали Ceriodaphia quadrangula – 20,9 тис. ос./м у ставках
3
с. Довге (у місцях роїння особин – до 171,2) та Cyclops strenuus – 54,1 тис. ос./м у
3
ставку-канаві нижче Явірської ГЕС (адультні особини). Лише у ставках в околицях
с. Довге траплявся Eudiaptomus transylvanicus, вид діаптомід, який є типовим
представником водойм середньо- та високогір’я Українських Карпат, та Eurycercus
lamellatus (перша знахідка на території Українських Карпат, хоча вид є звичайним для
передгірних територій). У ставку нижче Явірської ГЕС відзначено Chydorus latus, який
з території Українських Карпат відомий лише з масиву Свидовець, де авторами
наводиться під знаком питання (Terek, Kovalčuk A., Kovalčuk N., et al., 2004). Sida