Page 134 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Доповнення до фауни павуків НПП «Дністровський каньйон» … 133

Misumena vatia (Clerck, 1757)
с. Городок, стінка над Дністром, 16.08.2016-1♂, 2♀.
Ozyptila praticola (C. L. Koch, 1837)
с. Нирків, дубово-грабовий ліс, у підстилці, 16.09.2016-1♂.
Pistius truncatus (Pallas, 1772)
с. Городок, стінка над Дністром, у трав’яному ярусі, 16.08.2016-3juv.
Spiracme striatipes L. Koch, 1870
с. Городок, стінка над Дністром, у трав’яному ярусі, 29.07.2016-1♂, 4 juv.
Thomisus onustus Walckenaer, 1805
с. Городок, стінка над р. Дністер, у трав’яному ярусі, 29.07.2016-1♀; с. Касперівці,
стінка над р. Серет, у травʼяному ярусі, 17.09.2016-1 juv.
Tmarus piger (Walckenaer, 1802)
с. Городок, стінка над Дністром, на чагарниках, 16.08.2016-1juv.
Xysticus kochi Thorell, 1872
с. Городок, стінка над Дністром, стінка, у трав’яному ярусі, 16.08.2016-1♀.
Xysticus lanio C. L. Koch, 1835
с. Касперівці, стінка над р. Серет, на відслоненнях, у мохах, 17.09.2016-2♂.
Xysticus ulmi (Hahn, 1831)
с. Нирків, берег р. Джурин, прибережна рослинність, 16.09.2016-1♀.

У зборах виявлені рідкісні і малознані види павуків, зокрема Tegenaria campestris,
Harpactea saeva, а також представника родини Atypidae. Інформація про знахідки
атипусів, або павуків-землекопів широколистянолісової зони України опублікована
раніше, зокрема для Розтоцько-Опільської горбогірної (Hirna, Lyesnik, 2014; Гірна,
2014; 2016), а також Західноподільської височинної областей (Федоряк та ін., 2018;
Гірна, Жуковець, 2022). Представники цієї родини у межах зони трапляються на
ксеротермних узліссях, екстразональних лучних та кам’янистих степах, що приурочені
до південних схилів пагорбів, і є видами-індикаторами цих екосистем.
Tegenaria campestris (C. L. Koch, 1834) – вид, ареал якого охоплює Західну,
Центральну, схід Південної Європи (Балканський п-в) і частково Східну Європу
(Польща, Чеська Республіка, Словаччина, Румунія), а також Кавказ (Пн Кавказ, Грузія,
Азербайджан; Nentwig et al., 2022). Відомий на теренах нашої держави з м. Львів
(Woźny, Czajka, 1993; Гірна, Жуковець, 2022), а також Кременецьких гір
Тернопільської області (Поділля; Hirna, 2015).
Harpactea saeva (Herman, 1879) – вид, поширений у південно-східній Європі,
Словаччині, Угорщині й Україні. Трапляється переважно у дубових лісах (Nentwig et
al., 2022). Знахідки виду в Україні відомі з Поділля Хмельницької області (ботанічний
заказник Панівецька Дача; Гурьянова, 2003), а також Передкарпаття, Карпат і Прут-
Дністровської височини Чернівецької області (Федоряк та ін., 2007; Федоряк, Марко,
2014), у тому числі з м. Чернівці (Fedoriak, Zhukovets, 2011). У Криму Harpactea saeva
виключений із фауністичного списку як помилково визначений (Ковблюк та ін., 2008).
Обидва види, Tegenaria campestris і Harpactea saeva, виявлені на території парку у
дубово-грабовому лісі у трухлявій деревині грабової колоди.
Під час досліджень у регіоні не підтвердженими залишилися 42 види, відомі з
літератури. Насамперед, це пов’язано з коротким періодом досліджень і відсутністю
стаціонарних пробних площ, а отже матеріалів з ґрунтових пасток, а також сезонних