Page 138 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 38 (Львів, 2022)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 38 (Lviv, 2022)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.137-146

УДК: 504.45:502.7(23):565.3

Микітчак Т.І.

ФАУНА ГІЛЛЯСТОВУСИХ (CLADOCERA) І ВЕСЛОНОГИХ
(COPEPODA: СYCLOPOIDA, CALANOIDA) РАКОПОДІБНИХ ГІРСЬКОЇ
ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ Р. СТРИЙ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

Узагальнено видове різноманіття гіллястовусих та веслоногих (циклопоїди, каланоїди)
ракоподібних гірської частини басейну р. Стрий. Об’єкти досліджень виявлені у
47 лентичних водоймах (озеро Журавлине, Явірське водосховище, ставки, калюжі,
болітця, стариця, джерела, криниці) та на сімох створах річок. Із цих водойм відомо 24
види гіллястовусих і 24 веслоногих ракоподібних згідно власних результатів та
літературних джерел. Найбільш різноманітною є фауна озера Журавлине (20 видів), яке
розташоване на території національного природного парку «Сколівські Бескиди». У
ставках відзначено 56% видового різноманіття цих груп, у калюжах, болітцях, стариці –
42%, у джерелах та криницях – 8%, у річках – 15%, у Явірському водосховищі – 10%, у
Журавлиному – 44%. Фауна гіллястовусих, циклопоїд і каланоїд гірської частини басейну
Стрия становить 43% їхнього видового різноманіття в Українських Карпатах. Із
каланоїд відзначено лише Eudiaptomus transylvanicus. Три види (Alona protzi, Eurycercus
lamellatus, Simocephalus expinosus) в Українських Карпатах виявлені лише в басейні Стрия.
Daphnia obtusa, Eucyclops subterraneus та Graeteriella unisetigera у межах України відомі
лише для Карпат. Найбільш поширеними видами лентичних водойм гірської частини
басейну Стрия є Chydorus sphaericus (частота трапляння у водоймах 36%) та Eucyclops
serrulatus (55%). Ці види є найпоширенішими і на всій площі Українських Карпат.
Максимальна чисельність особин кладоцер і циклопоїд відзначена для лучної калюжі на
хребті Вододільний (253,5 тис. ос./м3) і для ставу-канави нижче Явірської ГЕС (252,2 тис.
ос./м ). Найбільша чисельність особин з-поміж видів відзначена для D. obtusa – 246,9 тис.
3
ос./м , Cyclops strenuus – 54,1 тис. ос./м таC. sphaericus – 48,4 тис. ос./м . Регіонально-
3
3
3
рідкісними видами для Львівської області є D. obtusa, A. protzi, E. subterraneus, Paracyclops
poppei та G. unisetigera, тоді як рідкісними для Українських Карпат, окрім цих видів, є
також E. lamellatus, S. expinosus та Chydorus latus. Олігосапробний статус властивий
47% досліджених лентичних водойм. Найбільш цінні з природоохоронної точки зору
угруповання гіллястовусих та веслоногих ракоподібних сформувалися в озері Журавлине,
джерелах і криницях с. Верхня Рожанка, калюжах хребта Вододільний, у руслі та
прибережних водоймах р. Стрий в околицях с. Явора, у ставках околиць с. Довге.
Ключові слова: Cladocera, Copepoda, гірська частина басейну річки Стрий,
Українські Карпати.

Більшість екологічних і таксономічних груп гідробіонтів Українських Карпат
досліджені епізодично у невеликій кількості водойм. Не виняток і гіллястовусі
(Cladocera) та веслоногі (Copepoda) ракоподібні, різноманіття яких для басейнів
багатьох карпатських річок є маловивченим. Це стосується і басейну р. Стрий.
Метою публікації є огляд відомого різноманіття гіллястовусих і веслоногих
(циклопоїди, каланоїди) ракоподібних гірської частини басейну Стрия на основі
літературних даних та власних досліджень з 2001 по 2021 роки.