Page 84 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Особливості таксономічної та екологічної структури лісових таксоценів … 83

таксоценах колембол сумарно виявлено – 49,2–64,3% лісових і лісо-лучних видів.
Однак, за показником відносної чисельності, лісові та лісо-лучні види в лісових
едафотопах представлені менше, ніж інші біотопні групи видів (сумарно всього 24,8–
36,3%). Натомість, за цим показником у лісових фітоценозах Південного Поділля
переважають лучно-степові види (28,3-50,4). Крім них, досить велика частка
чисельності й евритопних видів колембол (13,3-28).
На основі аналізу отриманих даних про відносну чисельність біотопних груп
колембол встановлено, що у різних за походженням лісових фітоценозах Східного
Поділля, формується два різних типи таксоценів колембол за класифікацією Н.О.
Кузнєцової [13]: 1) збірний тип – у напівприродному грабовому дубняку (А), який
характеризується відносно малою представленістю диференціюючих
(спеціалізованих) біотопних груп колембол (лісової та лісо-лучної), серед яких жодна
з них і навіть їхня сукупність не досягає 40% від загальної чисельності таксоцену і
2) спеціалізований тип – у штучно створених лісових фітоценозах (Б і В), де понад 40%
чисельності мають лучно-степові види.

Висновки
Отже, на основі проведеної роботи можна зробити висновок, що характерною
особливістю лісових таксоценів колембол Східного Поділля є їхня велика
диференційованість. Вона, насамперед, виражається у відмінностях таксономічної
структури таксоценів Collembola, відносно широкому діапазоні варіювання їхньої
щільності, структури домінування, спектрів життєвих форм і біотопних груп. Основна
причина такої диференційованості населення колембол – не тільки локальні едафічні
умови та нерівномірний розподіл вологості, як ключового для колембол екологічного
чинника, але й походження лісових фітоценозів (напівприродні та штучно створені).
За результатами проведених досліджень встановлено 71 вид колембол, які
належать до 40 родів і 15 родин. Досліджені ценотичні фауни включають 24-35 видів,
що становить в середньому 58% локальної і 25% − зональної лісостепової фауни.
Встановлено, що до кола домінантів у досліджених лісах Східного Поділля входило
17 видів колембол. У конкретних типах лісових фітоценозів встановлено від 7 до 10
домінантів разом із субдомінантами, на частку яких належить 78– 87,6% чисельності
досліджених таксоценів.
Аналіз спектрів життєвих форм показав, що за відносним видовим багатством у
всіх типах досліджених таксоценів колембол найчастіше переважають представники
групи верхньопідстилкових і підстилково-грунтових біоморф. За відносною
чисельністю - нижньопідстилкові, або глибоко-ґрунтові форми.
Досліджені лісові таксоцени колембол включають по п’ять біотопних груп видів.
Їхнє співвідношення у конкретних лісових едафотопах має власну специфіку,
обумовлену, насамперед, представленістю так званих диференціюючих та близьких до
диференціюючих за екопреференціями видів. Зокрема, в досліджених лісових
таксоценах колембол сумарно виявлено – 49,2-64,3% лісових і лісо-лучних видів.