Page 141 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

140 Рагуліна М. Є., Орлов О. Л.

прошарку (насамперед, внаслідок рекреаційного навантаження). Так, найбільш
чутливою виявилась асоціація Distichio-Timmietum bavaricae, в якій відсутні такі види,
як Distichium capillaceum та Timmia bavarica, що фіксувались тут у минулому.
Крайнім варіантом в умовах посиленого антропопресингу (ділянки трас для
скелелазіння та туристичні стежки) є перехідне між класами Ctenidietea mollusci →
Barbuletea unguiculatae угруповання за участі антропотолерантних видів Hypnum
cupressiforme, Encalypta streptocarpa + Bryum argenteum, Barbula unguiculata та інших
піонерних мохів (табл. 4).
На дуже порушених ділянках, як вже зазначалось, трапляються лише дуже
розріджені острівцеві обростання союзу Funarion hygrometricae класу Barbuletea
unguiculatae (табл. 4), сформовані піонерними, антропотолерантними видами
бріобіонтів широкої екології.
Зважаючи на вразливість мохового покриву скельних виходів "Чортової Скелі" та
втрату чутливих до антропогенного навантаження видів мохоподібних, вважаємо, що
досліджувані оселища та пов’язана з ними низка мікрооселищ потребують посилених
комплексних заходів охорони, насамперед, регулювання рекреаційного потоку та
підвищення охоронного статусу об’єкту. Це стосується як букового лісу, що
забезпечує середовище існування для неморальної мохової рослинності, так і
безпосередньо скельних виходів, що входять до переліку особливо цінних оселищ
Європи (Карбонатні скелі з хазмофітною рослинністю - 8210) та підтримують
регіональне різноманіття петрофільної бріобіоти.

Висновки

1. Гетерогенність абіотичних та біотичних факторів призводить до структурно-
функціональної диференціації мохового покриву в межах скельних виходів ЛЗ
"Чортова Скеля". Відповідно до типів мікрооселищ моховий покрив скельних виходів
представлений 6 еко-флористичними групами в різній мірі залежних від субстратів та
пануючої фанерогамної рослинності.
2. Синтаксономічно мохова рослинність досліджуваних скельних виходів
заказника репрезентована 6 безранговими угрупованнями та 20 асоціаціями (3 з яких
вважаємо зниклими), що приналежні до 7 союзів 4 класів. Пануючим класом у
моховому покриві на досліджуваних скельних виходах є Neckeretea complanatae,
представлений 4 союзами, 10 асоціаціями та 3 безранговими угрупованнями.
3. Антропогенна трансформація скельних виходів, як пряма, так і опосередкована,
призводить до помітних перебудов у структурі мохового покриву. Так, порушення
щільності лісового намету над скельними виходами внаслідок вирубування
призводить до випадання антропофобних сціофільно-мезофільних угруповань класу
Neckeretea complanatae, строго приуроченого до лісів широколистяної зони та
залежного від їхніх мікрокліматичних умов. Безпосередньо на трансформацію скель
та руйнування гумусового прошарку різким збідненням складу реагують кальцієфільні
гумо-епілітні обростання класу Ctenidietea mollusci. Крайнім варіантом в умовах
посиленого антропопресингу є похідні від класу Barbuletea unguiculatae ксерофільні
піонерні угруповання.
4. Комплекс відслонень ЛЗ "Чортова Скеля" та пов’язана з ними низка мікрооселищ
потребують посилених комплексних заходів охорони, що мають бути спрямовані як