Page 107 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

106 Гойванович Н. К., Бриндзя І. В.

Х = ,
де С – вміст нітратів, отриманий за калібрувальним графіком або на шкалі
3
стандартних розчинів, мг/дм ; V1 – об’єм забарвленої проби (100 або 50 мл), мл.
Уміст нітритів визначали на основі здатності нітритів діазотувати сульфатну
кислоту (реактив Грісса) з 1-нафтиламіном червоно-фіолетового кольору [2]. Масову
3
концентрацію нітритів (Х1) в мг/дм ) вираховували за формулою:
Х1= С∗50 ,

де С – масова концентрація, знайдена за градуювальним графіком, мг/дм NO2; V –
3
об’єм проби, взятий для аналізу, мл; 50 – об’єм стандартного розчину, мл.
Уміст амонію визначали фотометричним методом за якісною реакцією з
реактивом Неслера [2]. Масову концентрацію амонійного азоту Х обчислювали за
формулою:
Х = ∗1000 ,

де m – маса амонійного нітрогену в пробі, визначена за графіком, мкг;
V – об’єм аналізованого розчину, використаного для аналізу, мл.
Кількісне визначення фосфатів полягає у взаємодії фосфат іонів з молібденово-
кислим амонієм в присутності двохлористого олова з утворенням забарвлених
розчинів [2].
Кількісне визначення хлоридів відбувалося за методом Мора. До 25 мл
досліджуваної води додавали 1 мл 10% K 2CrO4, та титрували розчином AgNO3 до появи
цегляно-червоного осаду. Масову концентрацію хлорид-йонів Х обчислювали за
формулою:

(а − b)  C 35 5 .  1000 мг/л ,
х =
V
де а і b – відповідно об’єм витраченого розчину AgNO3 на титрування проби і
дистильованої води, мл; С – молярна концентрація розчину AgNO 3 , моль/л; 35.5 –
-
еквівалент Cl ; V – об’єм проби, взятий для аналізу, мл [2].
Мінералізацію та рН визначали за допомогою кондуктометра лабораторного МР-
513 Ulab.
Дослідження санітарно-гігієнічного стану питної води проводили згідно
загальноприйнятих бактеріологічних методик (вимог ДСП, ГОСТ). Для оцінки
застосовували низку показників, зокрема: мікробне число – кількість колоній
3
(МАФАМ), які виростають у чашці Петрі з м’ясо-пептонним агаром із 1 см води при
температурі 27°С впродовж 24 годин; колі-індекс – кількість клітин кишкової палички
3
в 1 дм води [3, 4]. За бактеріологічними показниками у воді, що подається у
3
водопровідну мережу загальна кількість мікроорганізмів (МАФАМ) в 1 см
нерозбавленої води не повинна перевищувати 100 клітин, колі-індекс – не більше як
10 [4].
Біотестування проводили за методикою А. Горової [8]. Як тест-культури
використовували корінці цибулі звичайної (Allium сера L.). Показником токсичності
виступає пригнічення росту коренів Allium cepa.
На основі отриманих даних розрахували індекс фітотоксичності за формулою:

Т = Ік−Іо *100% , де
Ік
Т – індекс фітотоксичності проби; І К– величина тест-реакцій у контрольній пробі;
ІО – величина тест-реакцій у досліджуваній пробі.