Page 149 - NZDPM 34/2018

148 Чернобай Ю.М.

і потерпають від тих самих антропогенних загроз. Ця тема була висвітлена А.С.
Красовською у доповіді "Структура угруповань мишуватих гризунів (Muroidea)
Гологоро-Кременецького кряжу". На думку О.О. Кагала термін "мишуваті" більше
пов’язаний з поведінковою особливістю, ніж з морфометричною чи типологічною
ознакою. Зауважимо, що цей термін з’явився в українських словниках від 1918 року
на хвилі боротьби з русизмами проте більш точною морфемою напевно залишаться
"мишоподібні". Відмова від морфеми "-подібні" тягне неосяжну и мало виправдану
процедуру пошуку синонімів у кодексах ботанічної та зоологічної номенклатури.
Щодо самої доповіді, привертає увагу зоогеографічний аспект дослідження з
огляду на бар’єрний характер кряжу, який утворює геоморфологічний кордон між
Поділлям та районами Розточчя, Малого Полісся і Побужжя. Отже має місце
надзвичайно різноманітне ландшафтне довкілля з відповідним різноманіттям ґрунтів,
рослинних угруповань і фауністичних комплексів. Реєстрація структурного стану
фауни мишоподібних добре інтегрується у систему моніторингу стану оселищ
важливої вододільної системи Гологори-Вороняки-Кременецькі гори. Угруповання
мишоподібних в умовах цього кряжу є надійними індикаторами збалансованого
розвитку бар’єрних вододільних екосистем і становлять ефективний міграційний
чинник в екокоридорах між фрагментами лісів та післялісових лук по обох схилах
кряжу.
Загальний інтерес для учасників конференції становила доповідь єдиного
іноземного гостя, Камараси Арбоса Себастіа (Camarasa Arbos Sebastia) з Каталонії,
університет міста Льєйда (або Лерида іспанською). Зазначимо, що це місто, з
населенням понад 150 тис. мешканців, тим не менш посідає в Каталонії друге місце
після 1,5 млн. мегаполісу Барселони. У державному університеті Льєйди навчається
8,5 тис. студентів. Доповідь іспанського зоолога на тему "Morphology of the Pyrenian
newt (Calotriton asperi) in in the Pyrenees mountains" показала ефективність оцінки
популяцій (скоріше ценопопуляцій) через кореляції морфометрії, гіпсометричного
положення та температурного режиму по локальних фрагментах оселищ
піренейського тритона.
Варто навести деякі відомості щодо самого об’єкта та умов його існування,
оскільки на вододільних кряжах та у горах України можна виявити досить показові
аналогії. Тритон піренейський (Calotriton asper) – належить до родини справжніх
саламандр; поширений в Піренейських горах (Франція, Іспанія, Андорра). Цей вид
тритонів трапляється на висотах від 175 до 2900 м над рівнем моря. У північних
районах Піренеїв обирає водойми з температурою менш 15ºC, у південних – близько
17,5ºC. Довжина тіла самців становить 105-120 мм, самок 110-140 мм. Статевої
зрілості тритони досягають у віці 2 років на рівнях до 1000 м, а на рівнях до 2000 м
самці стають статевозрілими у 2,5-3 роки, самки – у 4 роки. Тривалість життя цих
тварин становить близько 20 років. Попри свою жорстку ендемічність цей вид
тритонів заселює розлогий пас Піренейського високогір’я між атлантичним та
середземноморським узбережжями. З огляду на гостро виражену кріофільність
піренейських тритонів, реакції фрагментованої популяції можуть бути комплексною
індикацією загрози кліматичних змін. Як свідчать глобальні моделі, імовірна зміна
течій Гольфстриму в Атлантиці може спричинити не потепління, а гостре
похолодання на Європейському континенті. Тому ця популяція з ареалом між