Page 148 - NZDPM 34/2018
P. 148

Наукова конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького …   147

            характер  рішень  вітчизняних  природоохоронних  структур,  що  буде  ще  довгий  час
            перешкодою  у  переході  на  європейські  нормативи  і  стандарти,  а  найбільше  –  на
            суспільні механізми охорони природи.
               Доповідь  А.В.  Гордійчук  "Кременецький  ботанічний  сад  –  осередок  ботанічної
            науки на Волино-Поділлі" якнайкраще репрезентувала природничомузейний контент
            цього  дітища  Вілібальда  Бессера  і  Кременецького  ліцею  (нині  Кременецька
            гуманітарно-педагогічна  академія).  У  сукупності  з  показовою  історією  ця
            національна  науково-природнича  спадщина  становить  потужний  хронотоп  з
            розвинутою  інформаційною  мережею,  яка  обіймає  західний  регіон  і  сягає
            аналогічних хронотопів по Україні та Польщі.
               Експериментальні  матеріали  у  доповідях  "Зміни  фітомаси  та  проективного
            покриття  моху  Campylopus  introflexus  (Hedw.)  Brid  на  територіях  гірничодобувних
            підприємств Львівщини" (Р.Р. Соханьчак) та "Біометричні показники та санітарний
            стан  вікових  дерев  дуба  звичайного  природного  заповідника  "Медобори"  (І.І.
            Бугальська) є виразними прикладами середовищних об’єктів музейного значення, що
            знаходяться у контраверсійних зонах техногенних та заповідних оселищ.
               Важливою  частиною  програми  конференції  стали  доповіді  по  водно-болотних
            об’єктах,  а  саме  –  виступи  Ю.М.  Ситника  "Гідрохімічні  дослідження  озерних
            екосистем  Шацького  НПП  навесні  2017  року",  Ю.М.  Забитовського  "Іхтіофауна
            Ходорівського  водосховища"  та  О.Р.  Іванця  "Рід  Scapholeberis  Schoedler,  1858
            (Cladocera:  Anomopoda:  Daphniidae)  в  таксономічній  структурі  кладоцероценозів
            Українського Розточчя". Ці різнопланові теми об’єднує функціонально визначальний
            вплив  людської  діяльності  на  абіотичні  та  біотичні  параметри  водно-болотних
            оселищ.  Доповіді  ще  раз  підтверджують,  що  вкрай  потрібна  оцінка  екологічної
            ємності  цих  екосистем.  Спонтанне  зростання  рекреаційних  навантажень  та
            туристичного руху в цілому, у найближчому часі призведе до такого рівня деградації
            озерних  і  лісових  угідь,  що  вони  стануть  непридатними  для  якісного  туризму  та
            відпочинку.  Особливо  це  відіб’ється  на  контингенті  європейських  туристів,  які
            звикли  до  усталених  норм  і  стандартів  якості  рекреаційного  середовища.  Тут
            важливу роль мають відіграти моніторинг стану водно-болотних оселищ та широко
            доступні  інформаційні  сайти,  що  забезпечить  надійний  прозорий  громадський
            контроль  стану  природної  основи  збалансованого  розвитку  на  локальному  та
            регіональному рівнях.
               Про важливе місце герпетофауни у трофічних ланцюгах екосистем добре відомо.
            Але  все  актуальнішою  стає  проблема  збереження  популяцій  земноводних  на  тлі
            зростання транспортного навантаження на ландшафти. В цьому контексті показовою
            була  доповідь  О.С.  Решетила  "Загибель  амфібій  на  автошляхах  під  час  осінніх
            міграцій  на  Розточчі",  де  облікові  матеріали  були  структуровані  за  добре
            поставленою  методикою,  де  враховано  міграційні  ритми  загиблих  амфібій,
            ландшафтні  особливості  на  різних  ділянках  автошляху  та  характер  автомобільного
            руху.  Без  сумніву,  важливу  роль  у  проблемі  збереження  герпетофауни  в  зонах
            автошляхів  мають  відіграти  проектні  установи,  які  зобов’язані  вводити  до  розділу
            ОВНС  (оцінка  впливу  на  навколишнє  середовище)  проекту  певні  конструктивні
            елементи безпеки для цієї групи слабо захищених тварин.
               Подібного созологічного опрацювання заслуговують й популяції дрібних ссавців,
            які перебувають приблизно в тому ж функціональному просторі, що й герпетобіонти,
   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153