Page 83 - NZDPM 33/2017

82 Химин М.В.

влаштовує гнізда, кількість пташенят, щільність тощо, у 7 лісництвах Любомльського
і Маневицького р-нів [12]. За підсумками перших досліджень він вважав, що цей вид
"…досить звичайний, хоч і нечисленний птах лісової смуги Волинської обл." [13].
Свої матеріали, разом із деякими даними Н.І. Сребродольської і М.М. Щербака про
цих лелек, наведені В.П. Жежеріним у кандидатській дисертації [14]. Пізніше, він
узагальнив ці матеріали, додавши дані інших дослідників області – В.В. Лісничого та
В. Шувалікова [15].
У 1960-х рр. чисельність виду в області оцінювали до 50 особин [38]. Майже
повністю відсутні дані (крім літературних і кількох даних про гніздування і весняний
приліт) про лелеку чорного з території Волинської області в монографії Ф.Й.
Страутмана "Птицы западных областей Украины" [35] та зведенні Фауни України
[34], але в останній оцінена його чисельність для Волинської та Рівненської областей
у 150-200 пар – до початку осушення боліт у 1960-х рр.
У 1977 р. Інститут зоології АН УРСР розпочав, а у 1984 р. продовжив роботу зі
збору анкетних даних про рідкісні види тварин, зокрема про лелеку чорного. З
Волинської області у 1977 р. отримали 40 анкет з 95 надісланих, про 35 пар цих
лелек, а у 1984 р. – 39 анкет з 75 надісланих, про 42 пари. За анкетними даними з
області встановили 47 гнізд чорного лелеки у 1984-89 рр., а також створили карти
місць його зустрічей під час осінніх і весняних міграцій, деякі фенологічні дані про
міграції [5, 9].
У 1980 р. лелеку чорного зі статусом – зникаючий вид, занесено до Червоної
книги Української РСР, за узагальненням О.Ф. Головача [19].
У 1982-86 рр. під час збору матеріалів для Атласу гніздових птахів заходу
України, у північно-західній частині Волинської області встановлено концентрацію
виду [7], а всього по області зареєстровано до 50 гніздових пар [6]. Для 1980-х рр.
наводяться також інші дані – 15-16 гнізд для області загалом [16], або, лише для 3
адміністративних районів у північно-східній частині області – не менше 11 заселених
гнізд і передбачалося ще 9 [42].
Важливим етапом у розвитку орнітологічних досліджень, зокрема і для збору
матеріалів спостережень лелеки чорного, було започаткування у 1989 р. видання
Каталогів та Матеріалів про орнітофауністичні спостереження [17, 18, 21-31].
Після появи більшої кількості матеріалів про лелеку чорного, зокрема і з
Волинської області, у другому виданні Червоної книги України йому надано статус –
вразливий [4].
Поряд з цим, з’явилися певні тенденції зі зменшення (у діапазоні 20-50%)
кількості гніздових пар лелеки чорного у Шацькому національному природному
парку впродовж 1994-2003 рр., у порівнянні з 1983-1993 рр., коли стан цих гніздових
птахів був стабільним [8].
З 1977 р. автором, а пізніше й іншими спостережниками, збиралися фенологічні
матеріали про міграції птахів на території області, зокрема і про лелеку чорного.
Частина фенологічних даних про цей вид в Україні, зокрема і з Волинської області
опублікована [47]. Нижче (табл. 1) наведені узагальнення про фенологію міграцій
цих лелек за нашими спостереженнями та матеріалами публікацій, що стосуються
території області [22, 26, 30-32, 34-36, 41, 43].