Page 193 - NZDPM 33/2017
P. 193

192                         Вовк О.Б., Орлов О.Л.

                                      Власне, з метою встановлення ефективності самовідновлення ґрунтового покриву
                                   та  основних  екологічних  функцій  ґрунтів  нами  було  проведено  моніторингове
                                   дослідження  динаміки  та  спрямованості  процесів  ґрунтоутворення  на  техногенних
                                   субстратах гідровідвалу.

                                      Матеріал і методика досліджень

                                      Дослідження  проводили  впродовж  1998-2013  рр.  на  території  гідровідвалу  та
                                   хвостосховища  Яворівського  ДГХП  "Сірка",  розташованого  поблизу  с.  Терновиця
                                   Яворівського  р-ну  Львівської  обл.  (координати  основного  дослідного  полігону
                                   49°55'13'' пн.ш., 23°27'27'' сх.д.), на відмітках 225-260 м н.р.м.
                                      Вибір  дослідних  ділянок,  закладання  та  морфологічні  описи  ґрунтових  розрізів,
                                   прикопок і відбір ґрунтових зразків проводились згідно методики проведення польових
                                   досліджень  ґрунтів,  адаптованими  до  особливостей  об’єкту  дослідження  [16,  24].
                                   Загалом, закладено понад 15 ґрунтових розрізів та прикопок, для подальшого аналізу
                                   відібрано понад 100 ґрунтових зразків.
                                      Визначали   водно-фізичні   та   фізико-хімічні   параметри   техноґрунтів   за
                                   загальноприйнятими методиками [1, 2, 16]. Величину надземної та підземної частини
                                   фітомаси рослинних угруповань визначали за методом "кубів" [5].

                                      Результати дослідження

                                                                                                            2
                                      Сьогодні гідровідвал представляє собою платоподібне підвищення площею 8 км
                                   з пласкою верхівкою і відносним перевищенням над рівнем поверхні 30-35 метрів.
                                   Тут  складовані  четвертинні  піски,  супіски  і  суглинки,  які  розробляли  методом
                                   гiдромеханiзацiї. Гідросуміш з кар’єру транспортували трубами і випускали з отворів
                                   вздовж  первинної  дамби.  Пісок  осідав  біля  дамби,  а  дрібні  частинки  виносились  в
                                   центральну  частину  відстійника  і  сформували  днище  тимчасової  водойми.  Тому
                                   вздовж дамб розташовані піщані пляжі з нахилом поверхні до центру 10-15 , тоді як
                                                                                                     о
                                   центральна  частина  майже  горизонтальна.  У  1979  р.,  для  складування  хвостів
                                   флотації  (продукти  подрібнення  і  розчинення  сірковмісного  вапняку),  частина
                                   гідровідвалу  була  відокремлена  дамбою  і  створено  хвостосховище.  Таким  чином,
                                   гідровідвал складається з трьох частин: піщаної, глинистої і вапнякової  [22]. Через
                                   неодноразові прориви дамб і дію природних гідрогеологічних процесів ці частини не
                                   є  відокремленими.  Матеріали  з  різних  частин  проникали  на  сусідні  ділянки  і
                                   накладались одні на одні, утворюючи строкату мозаїку сучасних підстилаючих порід
                                   для  формування  специфічних  грунтово-рослинних  комплексів.  Після  завершення
                                   експлуатації,  жодних  рекультиваційних  заходів  на  території  гідровідвалу  не
                                   проводили, а, відтак, всі сукцесійні зміни відбуваються за умов самовідновлення.
                                      Природний  ґрунтовий  покрив  території,  на  якій  розміщене  родовище,  був
                                   представлений   дерново-підзолистими,   дерново-глеєвими   супіщаними    і
                                   легкосуглинковими  ґрунтами,  а  також  торфово-болотними  і  низинними  торфовими
                                   ґрунтами  [8].  Для  цих  ґрунтів  притаманні  легкий  гранулометричний  склад  (вміст
                                   фракцій > 0,01 мм сягає більше 80%), вміст гумусу до 4%, слабко- та середньокисла
   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198