Page 192 - NZDPM 33/2017
P. 192

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
              Випуск 33                        Львів, 2017                         С. 191-202

            УДК 502.75 (477.8)

            Вовк О.Б., Орлов О.Л.

            ДИНАМІКА ПРОЦЕСІВ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ НА ТЕХНОГЕННИХ
            СУБСТРАТАХ ГІДРОВІДВАЛУ ЯВОРІВСЬКОГО ДГХП "СІРКА"

                  В  статті  представлені  результати  моніторингових  досліджень  процесів
               ґрунтоутворення  на  техногенних  субстратах  гідровідвалу.  Встановлено,  що  тут
               формуються  ґрунти  дернового  ряду.  За  20  років  самовідновлення  відбулось
               структурування  ґрунтового  профілю,  оптимізувались  водно-фізичні  властивості
               намивних техноґрунтів. Водночас, вони розвиваються в умовах активного біохімічного
               перетворення  карбонатних  порід,  що  проявляється  через  гіпсове  елювіювання  і  є
               аномальним для зонального ґрунтоутворення. Намивні техноґрунти не є токсичними
               для біоти, про що свідчить вагоме збільшення підземної частини фітомаси рослинних
               угруповань над надземною.
                  Ключові слова: техноґрунт, гідровідвал, ґрунтоутворення, техногенний субстрат,
               фітомаса, ґрунтовий профіль.

               Після  припинення  експлуатації  Яворівського  родовища  самородної  сірки,
            утворились  землі  зі  знищеним  або  порушеним  природним  середовищем,  які
            займають  близько  5%  площі  Яворівського  району  Львівської  області  [8,  10].  Ці
            території  все  ще  становлять  реальну  небезпеку  для  екологічної  рівноваги  регіону  і
            потребують дієвих заходів для її стабілізації.
               Техногенно  змінені  ландшафти  ДГХП  "Сірка"  викликають  зацікавленість  у
            науковців  з  позицій  вивчення  їхньої  структури,  властивостей  розкривних  порід  та
            потенційної  токсичності  для  біоти,  первинних  біотичних  сукцесій  на  техногенних
            субстратах,  формування  ініціального  ґрунтового  покриву,  пошуку  шляхів  їхньої
            рекультивації та оптимізації функціонального стану [3, 6, 9, 12, 13, 18, 19, 23, 25, 26].
            Отримані  дані  підтвердили,  що  понад  80%  гірничо-видобувних  земель  потребують
            технічної  та  біологічної  рекультивації,  або  проведення  цілого  комплексу  заходів
            щодо  запобігання  розвитку  негативних  процесів.  За  останні  20-25  років  частину  з
            розроблених рекультиваційних планів було втілено в життя [7, 15], однак подальші
            дослідження  щодо  їхньої  ефективності  є  дуже  фрагментарними  [4,  20].  Значну
            частину техногенних ландшафтів ДГХП  "Сірка", через брак ресурсів для реалізації
            ревіталізаційних  заходів,  було  залишено  для  самовідновлення.  На  щастя,  природа
            сама  береться  за  виправлення  шкоди  нанесеної  їй  людством.  Прикладом  найбільш
            успішного самовідновлення гірничо-хімічних комплексів можна вважати гідровідвал
            цього підприємства, де складовані нетоксичні для біоти породи.
               Базисними  середовищеформуючими  компонентами  техногенних  екосистем,  які
            визначають  їх  подальший  розвиток  є  ґрунти,  що  формуються  з  перевідкладених
            субстратів  –  техноґрунти.  Вони, як і будь-яка інша складова частина  біогеоценозу,
            проходять  певні  етапи  розвитку,  спрямовані  на  відновлення  екологічної  рівноваги.
            Залежно  від  типу  та  інтенсивності  техногенної  трансформації  природного  ґрунту,
            направленість та тривалість сукцесій буде різною.
   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197