Page 19 - NZDPM 33/2017
P. 19

18                     Андрющенко Ю.О., Попенко В.М.

                                   однойменного  р-ну Донецької  обл.  (повідомлення  К.  Кужель)  та  близько  20  ос.  –
                                   20.08.2016  і  3.09.2016  на  ставку  між  селами  Кірове  і  Любомирівка  Вільнянського
                                   р-ну Запорізької обл. (повідомлення С. Катиша), свідчать лише про те, що вид між
                                   весняною і осінньою міграціями розповсюджений і північніше.
                                      Якщо  не  брати  до  уваги  потенційно  гніздових  лелек  Кримського  заповідника
                                   (№  20  у  таблиці  і  на  рис.  1)  і  невизначених  за  чисельністю  птахів  на  Лебединих
                                   островах (відповідно № 16), то з 305 особин (65 зустрічей) – 210 птахів трималися в
                                   12  зграях  розміром  від  6  до  49  особин  і  спостерігалися  у  серпні-вересні,  тобто  в
                                   період осінніх міграцій. Відповідно, 65 лелек по 2-4 птаха відмічалися 25 разів, з яких
                                   2 ос. один раз у квітні, 9 ос. – тричі у травні, 7 ос. – двічі у липні, 30 ос. – 12 разів у
                                   серпні  та  17  ос.  –  7  разів  у  вересні.  Поодинокі  птахи  зареєстровані  30  разів:  4  у
                                   травні, по 1 ос. у червні і липні, 13 у серпні, 4 у вересні та 5 у жовтні, а також ще по 1
                                   особині з не вказаною датою спостереження (№ 6 і № 38 у таблиці і на рис. 1).
























                                      Рис. 2. Чорні лелеки на мілководді р. Молочної – найтиповіше місце перебування
                                   виду у Північному Приазов’ї (фото В.М. Попенка).

                                      В  цілому,  на  півдні  Лівобережної  України  88,7%  чорних  лелек  (86,7%
                                   спостережень)  трапляються  в  період  осінніх  міграцій,  головним  чином  у  серпні  –
                                   44,0% ос. (51,7% зустрічей) та вересні – 43,0% (26,7%), відповідно (рис. 3). На наш
                                   погляд, причини цього полягають у більшій вірогідності осінніх зустрічей: по-перше,
                                   в  післягніздовий  період  за  рахунок  пташенят  кількість  птахів  значно  більша,  ніж
                                   весною; по-друге, весняна міграція, з відомих причин, більш стрімка, тоді як восени
                                   спостерігаються  доволі  тривалі  затримки  (як  зазначалося  вище,  до  15-28  днів)  або
                                   літування; по-третє, осінні  зграї значно більші за розміром (до 49 ос.), ніж весняні
                                   (лише до 4 ос.); нарешті, має місце суто суб’єктивна причина – «польова активність»
                                   більшості  орнітологів  під  час  весняної  міграції  виду  у  березні  –  середині  квітня
                                   значно нижча, ніж літом та восени.
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24