Page 18 - NZDPM 33/2017

Чорний лелека на півдні лівобережної України 17

спостережень мала місце в Гірському Криму: 49 і 1 ос. – 30.09.2002 над перевалом
Байдарські Ворота поблизу смт Форос Ялтинської міськради [15], 1 ос. – 4.05.2000
північніше Алушти [18], 2 ос. – 22.09.2001 над Карадазьким заповідником поблизу
селища Курортне Феодосійської міськради [8], а також 3 ос. – 17.09.1987 тут же на
скелях [8]. Це, ймовірно, були птахи, що відпочивали перед перельотом через море.
Зустрічі лелек у травні, крім зазначених вище 50 ос. над перевалом Байдарські Ворота,
відзначалися ще й на Тарханкутському півострові – 1 ос. 04.05.2000 біля ставка
неподалік с. Водопійне Чорноморського р-ну (у сутінках птах перелетів на дерево,
вочевидь для ночівлі), 2 ос. 30.05.2004 на степовому узбіччі дороги поблизу с.
Красносільське цього ж р-ну та 3 ос. 22.05.1999 в околицях с. Новожилівка
Білогірського р-ну [18]. Ці зустрічі свідчать, принаймні, про те, що після завершення
міграції гніздових особин, продовжуються переміщення негніздуючих лелек,
переважно молодих. Ймовірно, зміщуючись у північному напрямку, вони поступово
залишають південь Лівобережної України, але, можливо, деякі з них і продовжують
кочувати у регіоні, хоча нам і не відомі зустрічі у червні-липні, окрім Гірського Криму.
Цікавими також є пізні осінні зустрічі (по 1 ос.) в Центральному Криму –
2-7.10.1978 в долині р. Карасу поблизу с. Косточківка Нижнєгірського р-ну [18], а
також на Керченському півострові 15.10.1987 недалеко від с. Ярке та 25.10.1988
поблизу с. Астаніне (повідомлення М.М. Товпинця).
Найтривалішими (до 15-28 днів) затримки чорного лелеки, якщо не рахувати
можливе гніздування в Гірському Криму, були у Північному Приазов’ї (табл.): в
заплаві р. Молочна в Мелітопольському р-ні Запорізької обл. – 1 ос. 12-26.08.1979 і 3
ос. 31.07-23.08.2013 (однак після відкриття полювання на пернату дичину 24.08.2013
вже не траплялися); а також 12 ос. протягом тижня трималися на риборозплідному
ставку поблизу с. Полянівка того ж р-ну поки 20.09.2013 одного молодого птаха
випадково не застрелили при відлякуванні чапель (повідомлення С.В. Медюка).
Крім того, вид чотири рази спостерігали приблизно на 100 км північніше – на
Приазовській височині: 3 ос. 12.08-8.09.1979, 1ос. наприкінці серпня – початку
вересня 1982 р. і 1ос. 4.09.1999 – в долині р. Суха Конка на захід від с. Гусарка
Більмацького (колишнього Куйбишевського) р-ну Запорізької обл. [13, 14], а також 1
ос. – у відділенні «Кам’яні Могили» Українського степового заповідника [35]. Разом
з переліченими птахами, більшість інших лелек у цьому субрегіоні трималася на
мілководдях в долинах річок, або безпосередньо вздовж берегів, чи на ставках (61 ос.
у 14 зустрічах з 66 ос. 18 разів відзначених у субрегіоні) (рис. 2). Виключенням є 1
ос., що 8.08.1975 спостерігалася у пониззі Молочного лиману поблизу
с. Олександрівка Приазовського р-ну Запорізької обл.
Найсхідніші зустрічі чорного лелеки відомі для південного заходу Донецької обл.:
над Білосарайською косою – по 1 пролітній особині 26.08.1972 (поблизу с. Мелекіне
Першотравневого р-ну – повідомлення Г.М. Молодана) і 8.08.2007 (над
с. Білосарайське того ж р-ну [36]) та 2 ос. – 6.08.2009 [9], а також 1 лелека 26.08.1972,
що розбився об 7-поверховий будинок у м. Маріуполь і був переданий до місцевого
краєзнавчого музею, де з нього зробили опудало (повідомлення Г.М. Молодана).
Зустрічі лелек північніше досліджуваної території, наприклад, спостереження 1
ос. впродовж 12-23.09.2016 в долині р. Мокрі Яли на околиці смт Велика Новосілка