Page 183 - NZDPM 33/2017
P. 183

182                      Партика Т.В., Гамкало З.Г.

                                   процесами мінералізації власне гумусових речовин [6], інші – кількісними змінами у
                                   надходженні кореневих ексудатів.
                                      Із  хімічної  позиції,  ВОР  розглядається  як  суміш  органічних  молекул  різної
                                   природи розміром менше 0,45 мкм, що підлягають водному гідролізу за різних умов
                                   (температури екстрагента, тиску, часу і т.д.) [3]. Оскільки ВОР не є гомогенною, тому
                                   зазвичай  дослідники  виділяють  дві  її  фракції:  ЕХВОР  –  екстраговану  холодною
                                   водою  (20°C)  та  ЕГВОР  – екстраговану  гарячою  водою  (80°C)  органічну  речовину
                                   [9], яку вважають за потенційно біодоступну органічну речовину ґрунту [7]. ЕХВОР
                                   кількісно  відповідає  розчиненій  органічній  речовині,  яку  оцінюють  в  ґрунтах  за
                                   допомогою лізиметрів [20, 23].
                                      З  огляду  на  це,  дослідження  кількісних  і  якісних  параметрів  водоекстрагованої
                                   органічної  речовини  (ВЕОР)  є  важливим  для  вдосконалення  сучасної  екологічної
                                   оцінки впливу різних природних об’єктів (ґрунту, сапропелю, рослинного матеріалу,
                                   тощо) на трофність середовища та забруднення гідросфери.

                                      Матеріали і методика досліджень

                                      Дослідження виконані в межах Верхньодністерської алювіальної рівнини на двох
                                   трансект-катенах.  В  межах  першої  трансект-катени  "Чайковичі  –  Велика  Білина"
                                   (на південь від с. Чайковичі через Верхньодністерську низовину до с. Велика Білина
                                   Самбірського  району  Львівської  області;  рис.  1)  закладено  чотири  основних
                                   ґрунтових  розрізи:  на  лучному  глейовому  карбонатному  грубопилувато-
                                   важкосуглинковому  ґрунті  на  сучасному  алювії  (Р1),  торфовому  низинному
                                   середньоглибокому осоково-очеретяному багатозольному ґрунті на давньому алювії
                                   (Р2),  торфовому  похованому  низинному  середньоглибокому  осоково-очеретяному
                                   багатозольному ґрунті на давньому алювії (Р3) і дерновому глейовому опідзоленому
                                   ортштейновому  грубопилувато-середньосуглинковому  ґрунті  на  давньому  алювії
                                   (Р4).

















                                      Рис. 1. Гіпсометричні рівні поверхні ґрунтових розрізів 1-4 в заплаві р. Дністер в
                                   межах трансект-катени "Чайковичі – Велика Білина" (вісь ординат – висота н. р. м).
   178   179   180   181   182   183   184   185   186   187   188