Page 4 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 4
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)
Музеологія
DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2025.41.3-14
УДК 581.524:58.072
Климишин О.С.
НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОЛЕКЦІЇ ЗОЗУЛИНЦЕВИХ У ГЕРБАРІЇ
ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ НАН УКРАЇНИ
Визначено науковий потенціал колекції родини зозулинцевих гербарію судинних
рослин Державного природознавчого музею НАН України (LWS) у Львові шляхом
проведення її повної інвентаризації з використанням електронної бази даних, що була
створена в музеї, та інвентарної картотеки. Колекція представників родини
зозулинцевих у гербарії LWS станом на початок 2025 року становить 2558 аркушів
(2,1% гербарію судинних рослин) та охоплює 85 видів і підвидів, які належать до 31 роду.
Вона повністю репрезентативна для Карпатського регіону України і включає всі 40
видів з 22 родів цієї родини, наведених у «Визначнику рослин Українських Карпат».
Колекція нараховує 55 (80,9%) з 68 видів, що включені до останнього видання «Червоної
книги України». За останні 10 років (2025-2014 рр.) колекція поповнилася на 274
гербарних аркушів, переважно за рахунок поповнення колекторами з їхніх минулих зборів
з територій Львівської (127 зразків), Закарпатської (80 зразків) та Івано-Франківської
(29 зразків) областей. При цьому до колекції додався новий вид – Gymnadenia densiflora
(Wahlenb.) A.Dietr.
Ключові слова: науковий потенціал, колекції, таксономічна структура, гербарій.
Оцінка наукового потенціалу музейних природничих колекцій може бути
застосована для визначення їхнього місця у структурі зібрання музеїв природничого
профілю, для оптимізації їхнього зберігання, розширення можливостей надання
доступу для наукового опрацювання, залучення до популяризації збереження
природної спадщини (Климишин, 2024).
Природниче колекціонування полягає у зборі та зберіганні пам’яток природи у
певному порядку з науковою, науково-освітньою та просвітницькою метою (Климишин,
2003), а сама природнича колекція може бути визначена як сукупність музеалій, або
музейних предметів у складі природничомузейних фондів, які окрема людина або
організація зібрали, класифікували, відібрали і зберегли в безпечному місці, тобто така
що пройшла процес музеалізації, або музеєфікації (Климишин, Шидловський, 2017).
Природничі колекції слугують одним з основних джерел наукової інформації для
фундаментальних наукових досліджень природного різноманіття, а також різноманітних
еволюційних, філогенетичних, біогеографічних і таксономічних досліджень
(Загороднюк, Червоненко, 2015; Шман, 2023; Holmes et al., 2016; Heberling, Isaac, 2017;
Miller et al., 2020; Shultz et al., 2021).
У флорах Помірної кліматичної зони представники родини зозулинцевих
(Orchidaceae Juss.) є, здебільшого, видами, які перебувають під загрозою істотного
зменшення чисельності популяцій. Це зумовлено, насамперед, значною
антропогенною трансформованістю екосистем Помірної зони, і, відповідно,
зменшенням кількості специфічних оселищ, до яких приурочені ці види, а також,
