Page 25 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 25

24                     Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В.

                                   відтінок. У H. pomatia загальний фон коричнюватий, від темно- до світло-коричневого,
                                   інколи трапляються поодинокі особини з дуже світлими, майже білими черепашками
                                   (рис. 5Г, Д). В останньому випадку йдеться лише про природній колір черепашок, а не
                                   ті численні випадки, коли вони стають білуватими через втрату періостракуму. У будь-
                                   яких варіантах забарвлення H. pomatia відсутній виражений жовтуватий відтінок, тому
                                   навіть світлі черепашки цього виду виглядають більш тьмяними, ніж у H. thessalica.
                                   На жаль, в обох видів періостракум починає втрачатися навіть на черепашках живих
                                   особин.  А  при  тривалому  зберіганні  в  музейних  фондах  (наприклад,  збори  другої
                                   половини ХІХ – початку ХХ ст.) забарвлення черепашок може дещо вицвітати.


























                                      Рис.  4.  Екстремальні  варіанти  мінливості  (А–В)  та  рідкісні  аномалії  в  будові
                                   черепашки  (Г,  Д)  у  H. pomatia  в  матеріалах  експозиційного  призначення  (науково-
                                   допоміжний фонд): А – Орівське л-во, Львівська обл., 2004 р.; Б, В – РЛП «Знесіння»,
                                   Львів,  2005  р.;  Г  –  субскаляридна  черепашка,  місце  і  час  збору  невідомі;  Д  –
                                   сіністральна черепашка, Львів, 2005 р. Масштаб 1 см.

                                      Темні спіральні смуги на черепашках обох видів виражені дуже по-різному – від їх
                                   повної відсутності або ледь помітних слідів до чітких і темних стрічок. Нерідко друга
                                   і третя смуги (якщо рахувати від верхівки черепашки) об’єднуються (рис. 5В, Е). Якщо
                                   смуги  добре  розвинені,  вони  можуть  бути  краще  помітними  на  черепашках  H.
                                   thessalica  завдяки  світлішому  фоновому  забарвленню.  Якщо  судити  по  фондових
                                   матеріалах та інших доступних джерелах (див. вище), хоча б у окремих місцевостях
                                   України у H. thessalica з добре помітними спіральними смугами друга, а часом і третя
                                   з  них  нерідко  бувають  звуженими  або  повністю  відсутніми.  Якщо  смуги  добре
                                   розвинені, то в H. pomatia вони зазвичай виглядають більш або менш суцільними (рис.
                                   5Е), а в H. thessalica – плямистими або навіть перерваними (рис. 5В). Чеські автори
                                   (Korábek et al., 2016) називають їх «мармуровими».
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30