Page 24 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Helix pomatia і H. thessalica (Gastropoda, Helicidae) в малакологічному … 23

Рис. 3. Черепашки Helix sp. з Вінниці (П’ятничани), зібрані в 1875 р. (А– Г,
інв. № 145). Для порівняння показаний калус в усті черепашки H. thessalica з Демшина,
Хмельницька обл. (Д, інв. № 4614). Масштаб 1 см.

Два екземпляри, зібрані поруч на одному із відкритих схилів РЛП «Знесіння» у
Львові (рис. 4Б, В), наочно демонструють крайні варіанти надзвичайно добре
вираженої мінливості форми черепашки у цьому локалітеті – від сплощеної (рис. 4Б)
до високо-конічної (рис. 4В). Показані поруч рідкісні аномалії пов’язані з частковим
«розкручуванням» спіралі, яка утворює черепашку в більшості черевоногих молюсків
(рис. 4Г), або зі зміною напрямку її закручування (рис. 4Д). Ще дві сіністральні
(закручені ліворуч) черепашки H. pomatia, зібрані у Львові (2021 р.) та Пеняках (друга
половина ХІХ ст.), зберігаються в основному фонді музею.
Ревізія фондових матеріалів ДПМ НАНУ стала слушною нагодою, аби
проаналізувати діагностичну цінність різних конхологічних ознак для диференціації
H. pomatia і H. thessalica на теренах України. За основу було взято ознаки,
перераховані в переописі H. thessalica (Korábek et al., 2016), проте було розглянуто й
деякі інші нюанси, які можуть мати хоча б регіональне значення.
Забарвлення черепашки. Найпростіша ознака, яка в багатьох випадках дозволяє
надійно ідентифікувати два види навіть по фотографіях у базах даних громадянської
науки (iNaturalist, UkrBIN) або в соціальних мережах. У живих особин H. thessalica
(рис. 5А), а також на «свіжих» порожніх черепашках цього виду з добре збереженим
періостракумом (рис. 5Б, В) легко побачити жовтуватий або рудуватий (охристий)