Page 179 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

178

моніторингу заплавної рослинності, оселищ, ґрунту та ключових видів груп біоти
протягом останніх 5-25 річних періодів на вибраних дослідних ділянках Українських
Карпат, Закарпатської рівнини, Волино-Поділля та Полісся. Зокрема, досліджено
динаміку змін алювіального ґрунтоутворення в заплавах річок обидвох макросхилів
Карпат (Закарпатської та Верхньодністровської рівнин). Річкові наноси заплави
Дністра через свій легкий гранулометричний склад є мало гумусними, з невисокою
ємністю поглинання, однак насиченими основами до 98% за домінування сполук
кальцію. Розглянуто особливості детритогенезу на моніторингових ділянках
заплавних та осушених ґрунтів Карпат і Волино-Поділля. До головних процесів змін
віднесено фосилізацію і депонування мортмаси, ендогенні зміни детритного покриву
та антропогенні модифікації детритогенезу. Аналіз моніторингу рослинності
заплавних комплексів на 75 моніторингових ділянках території Українських Карпат та
Закарпатської рівнини показав високий рівень трансформації природних заплавних
комплексів протягом останніх 5-25 років. Виявлено статистично достовірні зміни
показників, зокрема частки індикаційних груп видів (23-86%) та індикаційних шкал
зволоженості середовища (15-85%). Проведено дослідження ґрунтів та рослинності
рідкісних жорстководних джерел на туфах та травертинах. Проведено порівняльний
аналіз структурно-функціональної організації ґрунтів та бріоугруповань природних та
антропогенних джерел. Дослідженнями популяції лелеки чорного Ciconia nigra L. на
Шацькому Поозер’ї у 2010-2023 рр. встановлено, що цей регіон має найвищу щільність
особин виду в Україні. На площі близько 60 тис. га виявлено 13 нових гнізд лелеки
чорного. У співпраці із Карпатським біосферним заповідником та Дунайсько-
Карпатською Програмою продовжено проведення заходів природоохоронного
менеджменту (побудова дамб, мульчування) на вибраних ділянках міжнародного ВБУ
«Долина нарцисів» з метою відновлення деградованих рідкісних лучно-болотних
комплексів. Проведені сумарні заходи протягом останніх 3 роки призвели до
зростання покриву нарцису та інших червонокнижних видів рослин на 32% у
порівнянні із 2020 роком.
Під час виконання другого етапу прикладної теми «Аналіз історії формування
музейних фондів із застосуванням музейно-інформаційного ресурсу Центр даних
“Біорізноманіття України”» проаналізовано літературні джерела з ботаніки та
ентомології, опубліковані за період з 1900 до 1939 року, літературні вказівки про
знахідки окремих видів прив’язано до конкретних музейних предметів; виокремлено
однотипні етикетки та визначено їхню приналежність до певних збирачів.
Опубліковано перший випуск електронного музейного видання: Catalogue of the
digitized collections, deposited in the State Museum of Natural History, National Academy
of Sciences of Ukraine з каталогами оцифрованих музейних предметів з родів
Leucorrhinia (Odonata, Libellulidae), Odacantha (Coleoptera, Carabidae), Habroloma
(Coleoptera, Buprestidae), Chrysopa (Neuroptera, Chrysopidae), видів Asplenium viride
Huds., 1762 (Polypodiales, Aspleniaceae), Bombus muscorum (Linnaeus, 1758)
(Hymenoptera, Apidae). Доопрацьовано та вдосконалено програмне забезпечення
музейно-інформаційного ресурсу Центр даних «Біорізноманіття України». У робочій