Page 180 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

179

частині вебресурсу створено можливість імпортування датасетів за вибором, а також
можливість обліку оцифрованих музейних предметів, поле вводу «Країна» доповнено
записом «empty». Центр даних «Біорізноманіття України» поповнено 9770 записами.
Оцифровано колекції рядів Coleoptera та Lepidoptera з основного фонду музею (понад
1100 та 2300 екз. відповідно).
В межах виконання прикладної теми «Методологічні засади експертної оцінки
наукового потенціалу природничих колекцій» в контексті розробки методології
експертної оцінки наукового потенціалу природничих колекцій Державного
природознавчого музею НАН України з метою визначення їх місця у науковій
інфраструктурі України та світу, популяризації наукового та науково-освітнього
значення природничих колекцій для збереження природної спадщини, біорізноманіття
та фундаментальних наукових досліджень здійснено аналіз світових практик
управління природничими колекціями, національного законодавства України та іншої
нормативної бази, що визначає порядок управління природничою частиною
державного музейного фонду України. Встановлена невідповідність окремих
положень законодавчої бази вимогам природничих колекцій до обліку, збереження та
обігу. Встановлені прогалини у законодавстві щодо обігу палеонтологічних колекцій.
Розпочато підготовку рекомендацій для МКІП, реалізація яких може знизити
незаконний транскордонний трафік цінних палеонтологічних зразків з України.
Продовжено створення методології експертної оцінки наукового та освітнього
потенціалу природничих колекцій та підходів до пріоритизації окремих предметів.
Розроблені рекомендації з пріоритизації музейних предметів, їх підготовки для
екстреної евакуації з зони бойових дій та стабілізації і догляду за колекцією після
евакуації. Розпочато роботу з виокремлення найцінніших предметів – ваучерних
зразків, з модельних колекцій гербарію несудинних рослин та оцифрування
найцінніших зразків історичної колекції опудал птахів.
В межах виконання першого етапу проєкту за підтримки Національного фонду
досліджень України «Оцифрування природничих колекцій, що зазнали ушкодження
внаслідок бойових дій і супутніх факторів: розробка протоколів і впровадження на базі
Державного природознавчого музею НАН України» було відібрано найцінніші та
найбільш уразливі зразки з фондів Державного природознавчого музею НАН України.
На підставі аналізу цих зразків, було розроблено і опубліковано у вільному доступі
робочий варіант первинних протоколів оцифрування уразливих природничих колекцій.
Зокрема, було розроблено протоколи оцифрування гербарію судинних і несудинних
рослин, а також ентомологічних колекцій та колекцій мікропрепаратів. Встановлено, що
для оцифрування природничих колекцій в умовах війни можна використовувати
камерофони. Однак оптимальним рішенням є використання бездзеркальних фотокамер
з макрооб’єктивами фіксованої фокусної відстані. Оптимальними для освітлення є
світлодіодні студійні освітлювачі з температурою світла 5600 К (Кельвінів), однак в
екстремальних умовах їх можна замінити побутовими світлодіодними лампами
холодного світла (~ 6500К). Для досягнення оптимальної кольоропередачі при
оцифруванні природничих зразків слід використовувати кольорові калібрувальні мішені