Page 8 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2023 Вип. 39

Науковий та освітній потенціал малакологічного фонду … 7

Ще 5 видів поки що представлені в малакологічному фонді музею зборами з
інших регіонів України або з інших країн:
1) Lymnaea occulta (Jackiewicz, 1959) – з Житомирської області;
2) Bythinella austriaca (Frauenfeld, 1857) – з Польщі;
3) Spaerium solidum (Normand, 1844) – із Західного Бугу біля Бресту, Білорусь;
4) Dreissena bugensis Andrusov, 1897 – з півдня та сходу України (Херсонська,
Запорізька, Донецька області), а також з Ростовської області Росії;
5) великий двостулковий адвентивний вид Sinanodonta woodiana (Lea, 1834) – з
Одеської області.
Видовий склад прісноводних молюсків України (Гураль, 2019: табл. 1) мало
відрізняється від такого для її західного регіону (Гураль, 2020: табл. 1), тому
малакологічний фонд музею демонструє високу репрезентативність також відносно
прісноводної малакофауни цілої України. Набагато гірше у ньому поки що
представлене видове різноманіття солонуватоводних і морських молюсків України
(Гураль-Сверлова, Гураль, 2012а).

Типові матеріали в малакологічному фонді

У малакологічному фонді зберігаються типові матеріали окремих таксонів
наземних молюсків, описаних з території України (Helicopsis martynovi Gural-
Sverlova, 2010, H. luganica Gural-Sverlova, 2010, H. subfilimargo Gural-Sverlova, 2010,
Brephulopsis konovalovae Gural-Sverlova et Gural, 2010, Chondrula tridens martynovi
Gural-Sverlova et Gural, 2010), Вірменії (Harmozica zangezurica Gural-Sverlova,
Amiryan et Gural, 2017), Росії (Oxyloma sarsii tulomica Schikov et Nekhaev, 2016).

Науковий потенціал малакологічного фонду: морфологічна мінливість

Ще одним з головних завдань, згідно із концепцією науково-фондової роботи в
малакологічному фонді (див. вище), є якомога повніше відображення в наукових
колекціях (основний фонд) та експозиційних матеріалах (науково-допоміжний фонд,
див. нижче) різних проявів внутрішньовидової конхологічної мінливості, особливо
для фонових видів. Це є особливо актуальним тому, що черепашки багатьох видів
молюсків є дуже мінливими за розмірами, формою, забарвленням тощо, що робить
мало показовими поодинокі зразки, а не достатньо об’ємні вибірки одного виду з
одного місця збору. Не менш важливим є відображення у фондових колекціях
географічної та вікової (черепашки на різних стадіях їх формування) мінливості.
Такі матеріали можуть бути використані для проведення наукових досліджень
щодо систематики, біометрії, екогенетики молюсків тощо. Зокрема, саме завдяки
фондовим матеріалам нам вдалося встановити особливості географічного
розповсюдження на території України двох підвидів широко розповсюдженого
степового виду Chondrula tridens (O.F. Müller, 1774). Дані щодо внутрішньовидової
конхологічної мінливості різних видів, відображеної в малакологічному фонді,
активно використовувалися при написанні визначників наземних молюсків України
(Гураль-Сверлова, Гураль, 2012b) та її західного регіону (Сверлова, Гураль, 2005).
Однією з найцікавіших форм внутрішньовидової конхологічної мінливості як для
наукових досліджень, так і для пересічних людей, мало знайомих із зоологією, є
поліморфізм забарвлення черепашок, серед європейських наземних молюсків
особливо добре виражений у представників роду Cepaea. На даний час у