Page 66 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38
P. 66

Історія досліджень грибів та грибоподібних організмів …     65

            національного університету ім. В. Стефаника., нині к.б.н. В.Б. Маланюк (Галицький
            НПП). Результати експедицій описані в численних публікаціях (Гелюта, та ін., 2016;
            Фокшей, 2016; Петричук, Пасайлюк, 2015; Тихоненко, Гелюта, 2014; Ковальов, 2013;
            Маланюк, 2013; Погрібний, та ін. 2013).
               Загалом,  станом  на  1.01.2022  р.  на  території  НПП  відомо  1214  видів  грибів  і
            грибоподібних  організмів,  з  них  23  види  включені  до  Червоної  книги  України
            (Літопис,  2022;  Наказ  Міндовкілля,  2021;  Дідух,  2009).  Динаміка  кількості
            проінвентаризованих  видів  грибів  та  грибоподібних  організмів  є  ламаною  лінією,
            показники якої залежать не тільки від кількості проробленої роботи, але й відображає
            сприятливість  кліматичних  умов  для  плодоношення  грибів  (рис.  1).  За  20  років
            існування парку мікологами проведена титанічна робота і добре презентована заповідність
            його  території.  Згідно  відомостей,  поданих  у  Літописах  природи  НПП,  зусиллями
            працівників  парку  вперше  на  його  території  описано  загалом  453  види  грибів  та
            грибоподібних  організмів,  завдяки  співпраці  із  провідними  науковими  установами
            відомими мікологами вперше для парку описано 761 вид.
               Таким  чином,  більша  частка  грибів  описана  компетентними  фахівцями,  що
            досліджують  різні  групи  цих  організмів  і  відвідували  парк  в  рамках  наукових
            експедицій.  Натомість  працівники  парку  не  тільки  вивчають  видове  різноманіття
            мікобіоти, але й закладають мікологічні пробні площі у різних лісових формаціях з
            метою  дослідження  динаміки  популяційних  змін,  сезонних  змін,  антропогенного
            впливу  на  види  а  також  мікологічні  відтворювальні  ділянки  з  метою  відтворення
            рідкісних аборигенних для НПП видів грибів.
               Для  демонстрації  видового  різноманіття  грибів  та  грибоподібних  організмів,
            ідентифікованих  на  території  НПП,  в  Науково-просвітницькому  центрі  парку  С.І.
            Фокшей створені колекція мокрих препаратів макроміцетів і науковий мікологічний
            гербарій (загалом 175 екз., рис. 2), які дозволяють відвідувачам парку ознайомитися із
            значною частиною видів, не відвідуючи ліс.

               In situ заходи охорони грибів та грибоподібних організмів на території НПП
            «Гуцульщина»

               In situ напрямок охорони базується на популяційно-видовому та екосистемному
            рівнях і спрямований на збереження локалітетів грибів. Охорона території НПП від
            порушень природоохоронного режиму здійснюється службою державної охорони, яка
            входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України
            (Котур та ін., 2009). На заповідну зону парку припадає 2480,3 га або 7,7% від загальної
            території і тільки 1812,6 га заповідної зони припадає на землі, надані НПП у постійне
            користування. Таким чином, видове різноманіття грибів, що ростуть  на заповідних
            територіях НПП, є максимально захищене від антропогенного впливу.
               Однак  не  всі  23  види  рідкісних  грибів  були  виявлені  виключно  на  території  із
            заповідним режимом. Hericium coralloides (Scop.) Pers., Grifola frondosa (Dicks.) Gray,
            Polyporus  umbellatus  (Pers.)  Fr.,  Phaeolepiota  aurea  (Matt.)  Maire,  Strobilomyces
            strobilaceus (Scop.) Berk. – види, окремі локалітети яких зафіксовані в інших зонах
            парку (Фокшей, 2019; Літопис, 2019; 2018; 2017; 2016; 2015; 2014; 2013; Петричук,
            Пасайлюк, 2015). У випадку виявлення локалітета рідкісного гриба на території, де
            вони  можуть  бути  уражені  господарською  чи  рекреаційною  діяльністю,  слід
            передбачити створення охоронних зон у їх місцях росту. Цей процес передбачає певні
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71