Page 65 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

64 Пасайлюк М.В.

Створення НПП значно активізувало обмін науковим досвідом із установами
природоохоронного типу, дозволило налагодити зв'язки із спеціалістами різних закладів
і спрямувань, провадити спільні дослідження та моніторинг території парку на предмет
фіто-, міко-, зообіорізноманіття. Після створення установи налагодилися
інвентаризаційні процеси, результати яких викладені у Літописах природи, які щорічно
представляються Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України. Літопис
природи є основною формою узагальнення результатів наукових досліджень парку,
головною науковою темою, яка ведеться постійно, інформаційним джерелом, що
висвітлює динаміку процесів збереження/втрати біорізноманіття конкретної території та
природоохоронний ефект різного роду заходів.
У період до створення НПП вивчення грибного покриву Косівщини було
непланомірним і несистематичним. Деякі види грибів зареєстровані у працях кінця
ХІХ − початку ХХ ст. ( Wróblewski, 1922; 1916; 1913; Wodziczko, 1911; Namysáowski,
1911; Krupa, 1889). Подальше вивчення переважно обмежувалося кулінарними
традиціями місцевого населення, а, отже, було зорієнтоване на вияв місцевиростань
деяких їстівних видів грибів. Такі знання, хоч і підтверджені досвідом бувалих
грибників, не могли стати надійною науковою базою, тому інвентаризаційні процеси,
як налагоджена система, запрацювали лише після створення парку.
У перших виданнях Літописів природи НПП (2003-2004 рр.) фігурує всього 75 видів
базидіальних і сумчастих грибів, описаних к.б.н., начальником наукового відділу парку
Л.М. Держипільським (Літопис, 2004). У 2004–2005 рр. територію парку досліджувала
к. с-г. н. І.В. Базюк (Національний лісотехнічний університет України, м. Львів), яка
відзначила ще 127, нових для реєстру видів (Літопис, 2006; 2005). У 2007–2009 рр. цей
список доповнили тільки 3 види (Літопис, 2009; 2008; 2007). Починаючи з 2011 р.
питання комплексної інвентаризації мікобіоти знаходиться у компетенції працівників
парку − Фокшей С.І., з 2012 р. окремі відомості надавали Петричук Ю.В., з 2013 р. –
Пасайлюк М.В., з 2014 р. – Погрібний О.О. (Літопис, 2012; 2011; 2010).
Ґрунтовні дослідження мікобіоти проводили не тільки науковці парку, але й
численні науково-дослідні експедиції мікологів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного
НАН України: у 2012 р. – під керівництвом чл.-кор. НАН України, д.б.н., проф. І.О.
Дудки спільно із науковим співробітником І.М. Аніщенко; у 2013 р. – під керівництвом
д.б.н., проф. В.П. Гелюти, спільно із к.б.н., с.н.с. В.П. Гайовою та к.б.н., с.н.с. Т.А.
Круподьоровою; кілька видів іржастих грибів у тому ж році було вивчено к.б.н. Ю.Я.
Тихоненком; у 2015 р. – працювала експедиція під керівництвом д.б.н., проф. Н.А.
Бісько спільно із к.б.н., с.н.с. М.Л. Ломберг, к.б.н., с.н.с. О.Б. Михайловою; у 2016 р. –
під керівництвом чл.-кор. НАН України, д.б.н., проф. І.О. Дудки спільно із д.б.н., с.н.с.
М.П. Придюком, к.б.н., с.н.с. Т.В. Андріановою, к.б.н. М.О. Зиковою; у 2017 р. –
територію досліджувала к.б.н., с.н.с. Т.В. Андріанова. У 2019 р. була проведена
експедиція під керівництвом д.б.н., проф. В.П. Гелюти, спільно із к.б.н., с.н.с. Т.А.
Круподьоровою, що представляла Державну установу «Інститут харчової
біотехнології та геноміки Національної академії наук України».
У 2013 рр. на території парку працювала експедиція під керівництвом д.б.н., проф.
М.М. Сухомлин (Інститут еволюційної екології НАН України), у 2012 р. – експедиція
під керівництвом к.б.н., доцента О.Ю. Акулова, спільно з д.б.н., проф. Д.В.
Леонтьєвим (Харківський національний університет ім. Каразіна). У 2012 р.
мікобіорізноманіття парку також досліджував тоді аспірант Прикарпатського