Page 193 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2022 Вип. 38

190 Глотов С. В., Терехова В . В.

(депоновані у ДПМ), В.П. Форощука (Луганськ).
Збір матеріалу здійснювали методами віконних пасток, приманювання на світло,
ручного збору з різних рослинних субстратів. Лов на світло здійснювали за допомогою
ламп ДРВ потужністю 250 Ват. Віконні пастки були двох типів: 1) єдина площина зі
збірною судиною внизу у вигляді коритця, так званий Т-тип (Самков, Чернышов, 1983)
або PWFT (a single-plane window flight trap), та 2) пастки з хрестоподібно
розташованими площинами, CWFT (a cross-vanes window flight trap) (Bouget et al.,
2008). Віконна пастка Т-типу (далі – «віконна пастка») була зроблена з прозорої
плівки, 1 м заввишки, 1,5 м завширшки, встановлена на землі, в якості фіксатора
використовували воду з додаванням детергенту та повареної солі. Хрестоподібні
пастки CWFT-типу (далі – «віконна пастка з етанолом»), з прозорими лопатями
формату А4, розміщували на деревах, на висоті близько 1,5 м від землі, як приманку і
фіксатор використовували 70% розчин етанолу (рисунок).

Результати та обговорення

У результаті опрацювання зібраного матеріалу було виявлено 23 види, що належать
до 6 підродин (Oxytelinae – 1 вид, Oxyporinae – 1 вид, Paederinae – 1 вид, Staphylininae
– 3 види, Tachyporinae – 3 види та Aleocharinae – 14 видів). Отримані результати
суттєво доповнюють та уточнюють відомості про знахідки представників родини на
території східних областей України, у тому числі, Донецької, Луганської та
Харківської областей.

Рис. Приклади використання віконних пасток у різних біотопах у Харківській обл.