Page 225 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)
P. 225

224                  Коваль Н. П., Глотов С. В.,Чумак В. О.

                                   середовища,  що  дозволяє  використовувати  їх  як  потенційні  об’єкти  для  біоіндикації
                                   процесів забруднення довкілля та моніторингу стану екосистем [15].

                                      Матеріал та методи досліджень

                                      Матеріал, покладений в основу цієї роботи, був зібраний впродовж 2018-2019 років на
                                   постійних пробних площах Полонинського хребта (рис. 1), які представляють різні типи
                                   біотопів, а саме: лісовий, біотоп пограничних угруповань на межі лісу і луки (полонини),
                                   так званий екотон і полонина, представлена гірсько-лучними рослинними угрупованнями
                                   (рис. 2, 1–6).


























                                      Рис. 1. Схема розташування дослідних ділянок на верхній межі лісу хребтів Явірник та
                                   Стінка: ПП1-ліс (хребет Явірник); ПП2 – полонина (хребет Явірник); ПП3 – екотон (хребет
                                   Явірник); ПП4 – ліс (хребет Стінка); ПП5 – полонина (хребет Стінка); ПП6 – екотон (хребет
                                   Стінка).

                                      Методом  збору  матеріалу  були  ґрунтові  та  комбіновані  пастки.  Ґрунтові,  або
                                   лійкоподібні, пастки – аналог пасток Барбера з діаметром 16 см, а комбіновані (комбінація
                                   жовтої лійковидної та віконної пасток) – це пластикова лійка жовтого кольору діаметром
                                   60 см, до якої зверху перпендикулярно закріплені дві прозорі пластини із оргскла. Лійку
                                   надійно закріплено до двох опор на висоті 1 м над поверхнею землі і заповнено фіксатором
                                   –  5%  розчином  формаліну.  Обидва  типи  пасток  розташовувались  по  3  в  довільному
                                   порядку, приблизно через 10 м одна від одної на кожній ділянці відповідного біотопу з
                                   характерною рослинністю. Загалом було встановлено 36 пасток (по 18 на кожному хребті).
                                   Пробні  площі  в  межах  дослідних  ділянок  розташовувалися  на  відстані  мінімум  100  м.
                                   Пастки  на  ⅓  заповнювались  5%  розчином  формаліну.  Вибір  матеріалу  здійснювали  із
                                   періодичністю кожні 10-14 діб. Пастки експонувалися з 15 квітня по 30 жовтня у 2018 та
                                   2019  роках.  Фіксація  і  зберігання  зібраного  матеріалу  відбувалось  у  70%  етанолу.
                                   Вилучення  матеріалу  із  природного  середовища  здійснювалося  згідно  з  лімітами,
                                   встановленими Мінекоприроди для Ужанського національного природного парку (далі –
   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230