Page 224 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 37 (Львів, 2021)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 37 (Lviv, 2021)

DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.223-242

УДК 595.763.33

2
1
3
Коваль Н.П. , Глотов С.В. ,Чумак В.О.

ЖУКИ-СТАФІЛІНІДИ (COLEOPTERA: STAPHYLINIDAE) ВЕРХНЬОЇ МЕЖІ
ЛІСУ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА (В МЕЖАХ УЖАНСЬКОГО НПП)

Вивчення та збереження біологічного різноманіття і надалі залишається пріоритетним
завданням сучасної біології. Попри високий ступінь видового різноманіття та повсюдність
родина Staphylinidae все ще є однією з найменш вивчених груп тваринного світу. Матеріал
покладений в основу публікації, був зібраний за допомогою пасток Барбера, та комбінованих
пасток впродовж двох років на постійних пробних площах Полонинського хребта, а саме: в
лісових, на межі лісу і луки (полонини),так званого екотону і полонини. Вперше проведено
інвентаризацію фауни жуків-стафілінід ділянок верхньої межі лісу Полонинського хребта. У
результаті проведених досліджень суттєво доповнено та уточнено відомості про видовий
склад жуків-стафілінід та виявлено 91 вид, що належать до 10 підродин (Scaphidiinae – 2
види, Phloeocharinae – 1 вид, Proteininae – 2 види, Omaliinae – 6 види, Oxytelinae – 4 види,
Oxyporinae – 1 вид, Paederinae – 3 види, Staphylininae – 34 видів, Tachyporinae – 14 видів,
Aleocharinae – 24 види). Серед виявлених видів два види – Plataraea elegans та Schistoglossa
drusilloides – вперше наводяться для фауни України та 58 видів – вперше для фауни
Ужанського НПП, один вид – Xantholinus azuganus azuganus – є ендеміком Карпат, та один
вид – Velleius dilatatus – занесений до Червоної книги Українських Карпат. На основі
проведених досліджень та аналізу літературних джерел складено анотований список
виявлених видів, який містить відомості про знахідки видів, синонімію, біономію та
поширення видів. Результати роботи можуть бути використані для вирішення низки
теоретичних питань фауністики, зоогеографії, екології, при складанні кадастру тваринного
світу Українських Карпат, для порівняльних фауністичних досліджень, в аналізі поширення
видів, а також у біогеографічних побудовах, вивченні фауногенезу, екологічному моніторингу
та прогнозуванні наслідків впливу антропогенних чинників на природні екосистеми регіону.
Ключові слова: жуки-стафіліни, Ужанський національний природний парк, фауна,
Полонинський хребет, верхня межа лісу, Закарпатська область, Україна.

Жуки-стафілініди (Coleoptera: Staphylinidae) – це одна з найбільших родин жуків, у
світовій фауні на сьогоднішній день налічується понад 63 000 видів, які належать до 32
підродин та 3672 родів [27]. У фауні України відомо більше 1100 видів [12], з яких понад
600 відомі для Українських Карпат [1, 8-10, 20-25, 29, 30].
Представники родини повсюдні в усіх природних зонах планети, населяють практично
всі наземні природні та антропогенні біотопи, беруть активну участь у діяльності
природних та штучних біогеоценозів. Личинки та імаго стафілінід активно населяють
підстилку, рослинні та тваринні рештки, екскременти тварин, гриби. Ціла низка
прогресивних адаптивних особливостей призвела до появи спеціалізованих форм, які
успішно співіснують з іншими тваринами, мешкаючи у печерах, норах ссавців, гніздах
птахів та гуртосімейних (суспільних) комах. Більшість личинок та імаго є
неспеціалізованими хижаками, які живляться різноманітними безхребетними, виступаючи
в ролі природних регуляторів їхньої чисельності. Суттєво менше серед них мікофагів, які
живляться частинами плодового тіла та спорами грибів, антофагів, альгофагів та
сапрофагів, які живляться різноманітними рештками рослинного і тваринного походження
та беруть активну участь у процесах ґрунтоутворення та у круговороті речовин у природі.
Для багатьох стафілінід характерна висока чисельність, чітка приуроченість до існування
у певних природних біотопах та здатність чутливо реагувати на зміни стану навколишнього