Page 43 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

42 Гураль Р.І.

рідкісних і специфічних компонентів регіональних малакокомплексів, які можуть
потребувати охорони на регіональному або загальнодержавному [17] рівні. Він є
важливим також для планування робіт з подальшого комплектування малакологічного
фонду ДПМ.

Матеріал і методика досліджень

Для уточнення видового складу прісноводних молюсків на дослідженій території
були використані результати власних зборів, проведених у 1996-2019 рр. [2; 3; 5; 7 та
ін.], критично опрацьовані дані з літературних джерел, частково узагальнені в каталозі
[6], а також більш ранні літературні відомості, які стосуються часового періоду від
другої половини ХІХ ст. [27] до першої половини ХХ ст. [18; 19; 25; 32]. Також були
використані результати проведеної раніше ревізії колекційних матеріалів з фондів
ДПМ [6; 10] та Зоологічного музею ЛНУ ім. Івана Франка [16] (надалі в тексті – ЗМ
ЛНУ). Це дозволило скласти видові списки прісноводних молюсків для Волинського
(Західного) Полісся, Волинської височини, Західного Поділля, Середнього
(Північного) Поділля, Розточчя та Опілля, Прут-Дністровського межиріччя,
Передкарпаття, Закарпатської низовини та гірської частини Українських Карпат,
виділити автохтонні та адвентивні елементи регіональних малакокомплексів (табл. 1).
Додатково проаналізовано рівень репрезентативності малакологічного фонду ДПМ
стосовно регіональних прісноводних малакокомплексів західного регіону України.
З огляду на значні розбіжності в поглядах на систематику прісноводних молюсків
у представників «західноєвропейської» та «східноєвропейської» малакологічних шкіл,
що наприкінці ХХ ст. призвело до безпідставного «дроблення» загальновизнаних
видів і штучного заниження рівня внутрішньовидової конхологічної мінливості
вченими колишнього СРСР [1; 22 та ін.], у проведеному аналізі розглядалися лише
таксони із загальновизнаним на даний час видовим статусом [28; 29]. При складанні
переліку видів двостулкових молюсків, зареєстрованих на дослідженій території,
орієнтувалися переважно на роботу О. В. Корнюшина [17]. Родову приналежність
вітчизняних представників родини Lymnaeidae подано за ревізією М. Яцкевич [31].

Результати

Враховуючи літературні дані [6; 12; 14; 15; 18; 19; 23; 25-27; 32 та ін.] та фондові
матеріали ДПМ [6; 10] і ЗМ ЛНУ [16], на дослідженій території можна вважати
достовірно зареєстрованими 74 автохтонні та 6 адвентивних видів прісноводних
молюсків із загальновизнаним видовим статусом, які належать до 35 родів і 15 родин.
(табл. 1). Присутність на заході України ще 6 видів прісноводних молюсків
(Lithoglyphus pyramidatus, Omphiscola glabra, Physella heterostropha, Planorbis
carinatus, Pisidium conventus, P. tenuilineatum) вимагає додаткового підтвердження,
оскільки наявні літературні згадки могли базуватися на помилковому визначенні
споріднених видів [9; 11]. Це особливо стосується O. glabra, який раніше вважали
широко розповсюдженим на території України [13] та, зокрема, у передгірній зоні
Українських Карпат [15]. У середині ХХ ст. для заходу України також помилково
вказували різні виду роду Theodoxus: Th. danubialis (C.Pfeiffer, 1828) [15; 19], Th. pallasi
Lindholm, 1924 [19], Th. transversalis (C.Pfeiffer, 1828) [15], причиною чого могла стати
значна внутрішньовидова мінливість забарвлення черепашок у Th. fluviatilis [20].