Page 235 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 235

Угруповання жуків-турунів (Сoleoptera: Сarabidae) лісів національного …  221
                Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
                    Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

            Світлій пам’яті Миколи Павловича Козловського


                                                     24  травня  2020  року,  після  тяжкої
                                                  хвороби,  на  64  році  життя,  відійшов  у
                                                  Вічність  відомий  український  учений-
                                                  еколог,  організатор  науки,  фахівець  у
                                                  галузі екології угруповань фітонематод та
                                                  індикації  екологічного  стану  лісових
                                                  екосистем,  директор  Інституту  екології
                                                  Карпат  НАН  України  член-кореспондент
                                                  НАН  України,  доктор  біологічних  наук,
                                                  Микола     Павлович      Козловський.
                                                  Народився М. П. Козловський 28 жовтня
                                                  1956 р. в с. Лобачівка Горохівського р-ну
                                                  Волинської   обл.   Після   завершення
                                                  навчання  на  біологічному  факультеті
                                                  Львівського  державного  університету
                                                  імені  Івана  Франка  (1974-79  рр.)  він
                                                  розпочав  свою  професійну  діяльність  у
                                                  відділі   біогеоценології   Львівського
                                                  відділення  Інституту  ботаніки  ім.  М.  Г.
                                                  Холодного  АН  України  (від  1991  р.  –
                                                  Інститут  екології  Карпат  НАН  України).
            Кандидатську  дисертацію  на  тему  «Нематодні  комплекси  грабових  дібров  верхів’я
            басейну  Дністра  та  їх  біогеоценотична  роль»  захистив  у  1988  р.  під  керівництвом
            члена-кореспондента НАН України М. А. Голубця. Вчене звання старшого наукового
            співробітника  за  спеціальністю  «екологія»  М.  П.  Козловський  отримав  у  2000  р.
            Докторську  дисертацію  під  назвою  "Біоіндикаційні  властивості  фітонематодних
            угруповань  наземних  екосистем  Карпатського  регіону"  захистив  у  2007  р.,  звання
            члена-кореспондента НАН України йому було надано в 2018 р.
               В Інституті екології  Карпат НАН України Микола Павлович  пройшов шлях від
            інженера до директора, на посаді якого був затверджений в 2010 р. Наукову діяльність
            М.  П.  Козловський  розпочав  з  дослідження  екологічної  ролі  маловивченої  групи
            ґрунтових  організмів  –  фітонематод  у  функціонуванні  лісових  екосистем.  Його
            кандидатська дисертація була першою роботою в колишньому СРСР з вивчення цієї
            групи тварин. Цим дослідженням вчений присвятив всю свою наукову діяльність, й
            започаткував новий напрям – «екологія угруповань фітонематод». М. П. Козловський
            встановив загальні закономірності формування нематодних угруповань у первинних
            екосистемах висотних поясів рослинності Українських Карпат і визначив основні риси
            структурних  змін  цих  угруповань  у  вторинних  біогеоценозах.  Істотна  різниця  у
            функціональній  організації  угруповань  ґрунтових  нематод  первинних  і  вторинних
            екосистем дозволила розробити класифікацію їхніх комплексів за функціональними
            ознаками. Дослідженнями вченого було показано, що ця закономірність також загалом
            властива  для  угруповань  ґрунтових  безхребетних  тварин  у  первинних  і  вторинних
            біогеоценозах,  що  надало  можливість  використовувати  ґрунтові  нематоди  в  якості
   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240