Page 230 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)
P. 230

216                    Середюк Г. В., Мателешко О. Ю.

                                       Dendroleon pantherinus – комаха з тонкими ногами і прозорими крилами. Розмах
                                   крил  –  6-7  см.  Голова,  тіло  і  ноги  золотисто-жовті  з  бурим  малюнком.  Це  один  із
                                   найбільш помітних видів цієї родини, оскільки має характерні бурі плями на крилах
                                   (рис. 1).
                                       Біологічні  особливості  виду  остаточно  не  досліджені.  На  думку  різних
                                   дослідників,  D. pantherinus  найчастіше  асоційований  із  старими  дубовими  лісами
                                   низовин,  де  уникає  занадто  посушливих  оселищ.  Імаго  можна  побачити  у  період  з
                                   липня по серпень [3, 6, 7]. Вони активні в нічний час, летять на штучне освітлення [3].
                                   Хижі личинки, на відміну від більшості інших видів мурашиних левів малорухомі, не
                                   викопують типових ловчих лійок, а полюють із засідки. Їхнє тіло найчастіше вкрите
                                   сміттям та залишками хітинового покриву після линьки [2]. Личинки населяють дупла,
                                   що заповнені сухим детритом, іноді також їх можна побачити під корою дубів (Quercus
                                   robur, Quercus pubescens, Quercus petraea), бука (Fagus sylvatica), граба (Carpinus sp.),
                                   тополі  (Populus  nigra)  та  каштанів  (Castanea  sp.)  [1,  3-5].  Популяції  виду  дуже
                                   розріджені, трапляються лише поодинокі особини. Невисока частота трапляння виду
                                   –  його  біологічна  особливість,  через  яку  він  найбільш  вразливий  до  впливу  як
                                   природних,  так  і  антропогенних  чинників.  Найбільшим  лімітуючим  чинником,  що
                                   впливає на чисельність та стабільність популяцій є кількість дуплистих дерев.
                                       На Закарпатті, нами відмічено три особини виду. Зокрема, в околицях м. Берегове:
                                   г. Велика Берегівська, 250 м над р. м. (48.196232, 22.683906), 17.08.2017; 24.08.2017;
                                   02.08.2019. Екземпляри зберігаються в приватних колекціях авторів.
                                       Комахи  знайдені  мертвими  в  довгоіснуючих  калюжах  на  дорозі  між  лісовим
                                   масивом і закинутими виноградниками. Ймовірно, мурашині леви вилітають вночі з
                                   лісу на відкритий простір над дорогою, що межує на заході із заповідним урочищем
                                   «Берегівське горбогір’я», яке створене для охорони лісового масиву. Середній вік лісу
                                   – близько 100 років. Основною лісоутворюючою породою є дуб скельний (Quercus
                                   petraea), а вище за схилом – липа срібляста (Tilia argentea). Поодиноко ростуть липа
                                   серцелиста (Tilia соrdata), клен звичайний (Acer platanoides), черешня (Сerasus avium),
                                   граб Carpinus betulus, а у підліску – бирючина звичайна (Ligustrum vulgare), ліщина
                                   звичайна (Corylus avellana). Вздовж узлісся трапляються старовікові дуби.
                                       Для Закарпатської області та материкової України загалом цей вид зафіксовано
                                   вперше,  переглянути  координати  на  карті  можна  за  допомогою  веб-ресурсу  Центр
                                   даних «Біорізноманіття України» (http://dc.smnh.org/) (рис. 2).
   225   226   227   228   229   230   231   232   233   234   235