Page 237 - Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Угруповання жуків-турунів (Сoleoptera: Сarabidae) лісів національного … 223
Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 36 (Львів, 2020)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 36 (Lviv, 2020)

Хроніка

Про діяльність Державного природознавчого музею НАН України у 2019 році

Під час виконання чергового етапу теми «Природно-історичні та ландшафтно-зональні
фактори диференціації регіональних фаун і флор України» завершено аналіз таксономічного
складу і просторового варіювання параметрів наземних малакокомплексів на рівнинних
територіях України, узагальнено відповідні дані по Українському Поліссю та лісостеповій зоні.
Встановлено, що таксономічний та екологічний склад прісноводних молюсків є одноманітним на
рівнинних та передгірних територіях заходу України. Виділено 7 умовних груп видів колембол у
межах природних зон і гірських країн території України, які об’єднуються у 4 комплекси:
«степовий», «лісовий», «полізональний» і «монтанний». За результатами проведеної роботи 95
видів колембол умовно віднесені до степового комплексу, 110 – лісового, 208 – полізонального і
123 – монтанного. Завершено аналіз структури просторового варіювання таксоценів ґрунтових
нематод надродини Dorylaimoidea в букових лісах заходу України. Встановлено, що в ґрунтах
інтразональних біотопів, сформованих на скельних відслоненнях, видова насиченість таксоценів
може бути в два-три рази вищою ніж на сусідніх ділянках букового лісу. Зафіксовано просторово-
часові зміни різноманіття фауни головоногих молюсків, які полягають у їх нерівномірному
розподілі як у відкладах, так і в різних ярусах крейди Волино-Поділля. За матеріалами проведених
досліджень описано 6 нових для науки видів з різних груп безхребетних: 2 з родів Metaporcelaimus
та Makatinus (Nematoda), 2 з родів Oligaphorura та Psyllaphorura (Сollembola) і 2 з родів Epeorus та
Bungona (Ephemeroptera).
В межах виконання теми «Антропогенна фрагментація екосистем та шляхи її функціональної
оптимізації» було обрано до вивчення найбільш виразні аспекти фрагментації типових оселищ
Українських Карпат і прилеглих територій. Розроблено пропозиції з менеджменту процесами
фрагментації на прикладі модельних територіальних об’єктів, складено концепцію Червоної книги
ґрунтів, проведено созологічну оцінку оселищ популяції чорного лелеки, мохового покриву скельних
виходів природних та порушених оселищ різного типу. Розроблено практичні рекомендації стосовно
охорони чорного лелеки в умовах лісового господарства. Низка публікацій та рекомендацій стали
основою державного документу – «План дій з охорони чорного лелеки в Україні» Міністерства
екології та природних ресурсів України (наказ № 102 від 11 березня 2019 р.). Взято участь у створенні
10 водно-болотних угідь міжнародного значення в Українських Карпатах, загальною площею понад
11 тис. га, які підтверджені Секретаріатом Рамсарської конвенції. Проведено аналіз оцінки
ефективності управління дев’яти природно-заповідних територій України, зокрема в Українських
Карпатах, на Розточчі та Поліссі із використанням покращеної версії методики CCPAMETT для
України (U-CCPAMETT).
В межах виконання цільової теми фундаментальних досліджень «Вплив фітоінвазій на
біосистеми Українських Карпат в умовах глобальних кліматичних змін: оцінка, прогнозування та
розробка заходів їхнього обмеження і запобігання» було підготовлено аналіз сучасного та
потенційно можливого майбутнього поширення високоінвазійних видів в Українських Карпатах,
зокрема за чотирма можливими варіантами розвитку подій. Проаналізовано і класифіковано
ступені впливу модельних високоінвазійних видів на структурні елементи екомережі та окремі
об’єкти ПЗФ, господарську діяльність (сільське, лісове та приватне господарства) у контексті
сучасних та майбутніх кліматичних та антропогенних змін. Проведено оцінку впливу інвазійних
видів рослин на рослинні угруповання. Для групи із 6 обраних видів: Heracleum sosnowskyi,
Helianthus tuberosus, Reynoutria japonica, Reynoutria bohemica, Solidago canadensis, Solidago
serotinoides проведено оцінку їхнього впливу на видовий склад і проективне покриття природних
видів у рослинному угрупованні. Встановлено, що найстійкішими до проникнення інвазійних
видів з незначним ступенем їхнього впливу чи без нього є альпійські, болотні, струмково-
джерельні та скельні типи оселищ. Удосконалено наповнення бази даних «Інвазійні види» із
включенням прогностичних моделей поширення високоінвазійних видів в умовах глобальних
кліматичних та антропогенних змін природного середовища. Пропонована моніторингова мережа
виконує такі основні функції: інформування про проблему, шляхи її вирішення та підтримка
діалогу і співпраці.
Відповідно до завдань теми прикладних досліджень «Розробка та впровадження сучасних
інформаційно-аналітичних методів обліку біорізноманіття України» доопрацьовано та