Page 50 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 50
44 Гураль Р.І.
Очевидно, вимагає подальшого уточнення видовий склад роду Viviparus Montfort,
1810 на території України. Крім широко розповсюджених в Європі Viviparus viviparus
і V. contectus, для України неодноразово вказували південноальпійський [28] вид
V. ater [1, 2, 25 та ін.]. При цьому в нижній частині басейну Дунаю [16] за V. ater могли
помилково приймати дунайський вид V. acerosus, в інших річкових басейнах України
[2, 25] – великі екземпляри V. viviparus з відносно невеликим апікальним кутом
черепашки.
V. acerosus на території України до недавнього часу був достовірно відомий лише
для дельти Дунаю на південному заході сучасної Одеської області [33], звідки його
пізніше вказували як V viviparus var. hungaricus Hazay, 1881 [10, 11]. Восени 2018 р.
В.М. Глебою (Українське товариство охорони птахів, Королеве) були зібрані та
передані до малакологічного фонду ДПМ НАНУ 2 вибірки V. acerosus з водосховища
Роман-Потік, розташованого між с. Дунковиця і с. Горбок Іршавського р-ну
Закарпатської обл.
Ще один дунайський вид Viviparus sphaeridius (Bourguignat, 1880) був нещодавно
переописаний з типового місцезнаходження на кордоні сучасних Румунії та Болгарії
[29]. Наведені при цьому фотографії черепашок дорослих та ембріональних особин не
збігаються із зображеннями V. sphaeridius у роботах українських малакологів
[2, 16, 17], які вказували цей вид раніше для різних річкових басейнів України.
Імовірно, ці дослідники мали справу не зі справжнім V. sphaeridius, а з певною
конхологічною формою широко розповсюдженого на території України виду
V. viviparus. Проте не виключено, що справжній V. sphaeridius з часом може бути
виявлений в українській частині басейну Дунаю.
Більшість видів прісноводних молюсків, зареєстрованих в Україні, є досить широко
розповсюдженими на її території. 43 види, або 54%, автохтонної прісноводної
малакофауни України відмічено в усіх 4-х фізико-географічних зонах (мішаних,
широколистяних лісів, лісостепу і степу), а також в Українських Карпатах. 27 видів
(34%) зареєстровано в усіх 6-х основних річкових басейнах України, ще 16 видів (20%)
– у 5-х басейнах. Унаслідок цього видове різноманіття прісноводних молюсків є також
досить рівномірно розподіленим по основних річкових басейнах і ландшафтних зонах
України; збіднений видовий склад прісноводних молюсків є характерним лише для
Криму та гірської частини Українських Карпат.
Зокрема, широко розповсюдженими по території України є більшість
представників таких великих родин прісноводних черевоногих молюсків, як
Lymnaeidae і Planorbidae. У першому випадку виняток становлять лише Omphiscola
glabra, Lymnaea occulta і L. glutinosa. У різних регіонах України розповсюджені також
усі 6 автохтонних видів родини Unionidae, що підтверджують також фондові матеріали
ДПМ НАНУ [6, 8 та ін.]. Це стосується навіть таких рідкісних видів, як Batavusiana
crassa і Pseudanodonta complanata, рекомендованих до занесення до Червоної книги
України [13]. Серед згаданих вище представників родини Viviparidae один вид
(Viviparus viviparus) є широко розповсюдженим по всій території України, включно з
Кримським півостровом, у той час як відомі знахідки V. contectus обмежені переважно
західною і північною частинами України [4], а V. acerosus поки що достовірно
зареєстрований лише в басейні Дунаю. Точний характер сучасного розповсюдження
по території України низки видів дрібних двостулкових молюсків встановити складно
через значну кількість помилкових визначень [13]. Це стосується передусім