Page 50 - Наукові записки ДПМ. Т 35/2019
P. 50

44                               Гураль Р.І.

                                      Очевидно, вимагає подальшого уточнення видовий склад роду Viviparus Montfort,
                                   1810 на території України. Крім широко розповсюджених в Європі Viviparus viviparus
                                   і  V.  contectus,  для  України  неодноразово  вказували  південноальпійський  [28]  вид
                                   V. ater [1, 2, 25 та ін.]. При цьому в нижній частині басейну Дунаю [16] за V. ater могли
                                   помилково приймати дунайський вид V. acerosus, в інших річкових басейнах України
                                   [2,  25]  –  великі  екземпляри  V.  viviparus  з  відносно  невеликим  апікальним  кутом
                                   черепашки.
                                      V. acerosus на території України до недавнього часу був достовірно відомий лише
                                   для дельти Дунаю на південному заході сучасної Одеської області [33], звідки його
                                   пізніше вказували як V viviparus var. hungaricus Hazay, 1881 [10, 11]. Восени 2018 р.
                                   В.М.  Глебою  (Українське  товариство  охорони  птахів,  Королеве)  були  зібрані  та
                                   передані до малакологічного фонду ДПМ НАНУ 2 вибірки V. acerosus з водосховища
                                   Роман-Потік,  розташованого  між  с.  Дунковиця  і  с.  Горбок  Іршавського  р-ну
                                   Закарпатської обл.
                                      Ще один дунайський вид Viviparus sphaeridius (Bourguignat, 1880) був нещодавно
                                   переописаний з типового місцезнаходження на кордоні сучасних Румунії та Болгарії
                                   [29]. Наведені при цьому фотографії черепашок дорослих та ембріональних особин не
                                   збігаються  із  зображеннями  V.  sphaeridius  у  роботах  українських  малакологів
                                   [2,  16,  17],  які  вказували  цей  вид  раніше  для  різних  річкових  басейнів  України.
                                   Імовірно,  ці  дослідники  мали  справу  не  зі  справжнім  V.  sphaeridius,  а  з  певною
                                   конхологічною  формою  широко  розповсюдженого  на  території  України  виду
                                   V.  viviparus.  Проте  не  виключено,  що  справжній  V.  sphaeridius  з  часом  може  бути
                                   виявлений в українській частині басейну Дунаю.
                                      Більшість видів прісноводних молюсків, зареєстрованих в Україні, є досить широко
                                   розповсюдженими  на  її  території.  43  види,  або  54%,  автохтонної  прісноводної
                                   малакофауни  України  відмічено  в  усіх  4-х  фізико-географічних  зонах  (мішаних,
                                   широколистяних лісів, лісостепу і степу), а також в Українських Карпатах. 27 видів
                                   (34%) зареєстровано в усіх 6-х основних річкових басейнах України, ще 16 видів (20%)
                                   – у 5-х басейнах. Унаслідок цього видове різноманіття прісноводних молюсків є також
                                   досить рівномірно розподіленим по основних річкових басейнах і ландшафтних зонах
                                   України; збіднений видовий склад прісноводних молюсків є характерним лише для
                                   Криму та гірської частини Українських Карпат.
                                      Зокрема,  широко  розповсюдженими  по  території  України  є  більшість
                                   представників  таких  великих  родин  прісноводних  черевоногих  молюсків,  як
                                   Lymnaeidae і Planorbidae. У першому випадку виняток становлять лише  Omphiscola
                                   glabra, Lymnaea occulta і L. glutinosa. У різних регіонах України розповсюджені також
                                   усі 6 автохтонних видів родини Unionidae, що підтверджують також фондові матеріали
                                   ДПМ НАНУ [6, 8 та ін.]. Це стосується навіть таких рідкісних видів, як Batavusiana
                                   crassa і Pseudanodonta complanata, рекомендованих до занесення до Червоної книги
                                   України  [13].  Серед  згаданих  вище  представників  родини  Viviparidae  один  вид
                                   (Viviparus viviparus) є широко розповсюдженим по всій території України, включно з
                                   Кримським півостровом, у той час як відомі знахідки V. contectus обмежені переважно
                                   західною  і  північною  частинами  України  [4],  а  V.  acerosus  поки  що  достовірно
                                   зареєстрований лише в басейні Дунаю. Точний характер сучасного розповсюдження
                                   по території України низки видів дрібних двостулкових молюсків встановити складно
                                   через  значну  кількість  помилкових  визначень  [13].  Це  стосується  передусім
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55