Page 34 - NZDPM 33/2017
P. 34

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
              Випуск 33                        Львів, 2017                      С. 33-42

            УДК 598.244(477.42)

            Весельський М.Ф.

            ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА НА ЖИТОМИРЩИНІ

                  Першоджерела  про  чорного  лелеку  на  Житомирщині  відомі  з  початку  ХХ  ст.  З
               1980-х років тривають багаторічні дослідження переважно у Поліському природному
               заповіднику та на південній межі Лісової зони. Приліт птахів відбувається зазвичай у
               першій  декаді  квітня.  Середня  багаторічна  дата  прильоту  7  квітня.  В  понад  два
               десятиліття  зареєстровано  випадки  поступового  звикання  виду  до  антропогенного
               впливу  та  прояви  синантропізації.  11%  реєстрацій  птахів  відбулись  у  найближчих
               околицях населених пунктів, подекуди безпосередньо у їхніх межах. Гніздування лелек
               виявлено у 19 адміністративних районах області, ще у 4 районах півдня Житомирщини
               реєстрували територіальні пари, окремі з яких, імовірно, були гніздовими. Орієнтовна
               чисельність  лелеки  чорного  в  Житомирській  області  250-270  гніздових  пар,  що
               становить близько 2,6 пари на 100 км  залісеної території.
                                             2
                  Ключові  слова:  чорний  лелека,  історія  досліджень,  весняна  міграція,  поведінка,
               чисельність, Житомирська область.

               Лелека чорний (Ciconia nigra) занесений до Червоної книги України [36], підлягає
            охороні в рамках міжнародних конвенцій. До початку ХХІ ст. точна чисельність цього
            виду  в  Україні  залишалася  невідомою  [10].  В  умовах  Житомирщини  є  типовим
            представником  лісової  зони,  подекуди  трапляється  в  лісостепових  районах  краю.  В
            Житомирському Поліссі, ймовірно, завжди був нечисленним. Серед бібліографії робіт
            про  чорного  лелеку  на  території  краю  особливої  уваги  заслуговують  дослідження:
            С. Жили  [14-17],  О. Панчука  та  В. Серебрякова  [24],  Н. Дзюбенко  зі  спів.  [10].
            Сучасний  стан,  еколого-біологічні  особливості  цього  важливого  компонента  лісових
            екосистем мають значний інтерес, тому всебічне вивчення виду є актуальним.

               Матеріали і методика досліджень

               Житомирська область (площа 29,8 тис. км ) розташована в межах двох природних
                                                   2
            зон.  Північна  і  центральна  її  частини  розміщені  в  зоні  мішаних  лісів  (Полісся),
            південна  –  в  Лісостепу.  Загальна  площа  земель  лісового  фонду  області  становить
            1123,5 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю – 1023,7 тис. га. Лісистість – 34% [31].
               Представлені матеріали стосуються історії досліджень виду, весняної міграції, ознак
            синантропізації в умовах Житомирщини. Більшість інформації зібрано у 2006-2007 рр. в
            рамках  проекту  "Ciconia  Ukraina",  Західноукраїнського  орнітологічного  товариства,  за
            підтримки  фонду  "Ciconia"  (Ліхтенштейн).  Опрацьовано  літературні  дані,  інформацію
            особистих  повідомлень  колег  та  отриману  шляхом  опитування  працівників  лісових
            господарств, місцевого населення. Дотепер територія області досліджена нерівномірно,
            тому є потреба в організації подальших спеціальних досліджень. Власні спостереження
            здійснено переважно на півдні Житомирського Полісся.
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39