Page 223 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41
P. 223

222

                                   лінією,  що  об’єднує  всі  три  частини  виставки,  забезпечуючи  цілісний  підхід  до
                                   розкриття теми.
                                      Надзвичайно важливою частиною наративу експозиції є розповідь про людей, що
                                   живуть і працюють на станції. Виставка розповідає як можна потрапити на станцію і
                                   що це під силу усім, хто володіє професійними навичками необхідними для роботи в
                                   Антарктиді.































                                      Рис.  Експозиційний  зал  виставково-освітнього  проєкту    «Експедиція  до
                                   Антарктиди».

                                      Візуальний  контент  експозиції  сформовано  на  основі  фотографій  співробітника
                                   музею та біолога 27-ї та 28-ї Українських антарктичних експедицій к.б.н. С. Глотова,
                                   та  інших  науковців,  що  проводили  дослідження  в  Антарктиді.  Це  дозволяє
                                   відвідувачам  зануритися у дивовижний світ крижаного континенту та побачити його
                                   через  специфічну  «оптику»  науковців,  чиє  життя  та  наукова  діяльність  певний  час
                                   були пов’язані із Антарктидою. Така унікальна можливість приваблює відвідувачів у
                                   музей, та збагачує їх досвід перебування в музейному просторі.
                                      Для  того,  щоб  залучити  якомога  ширшу  аудиторію,  важливо  подавати  наукову
                                   інформацію в інтерактивній та доступній формі. Саме тому окрім фотоматеріалів до
                                   візуального  інформаційного  наповнення  додані  спеціально  створені  для  виставки
                                   художні ілюстрації Марини Скворцової та Миколи Весельського, а також сучасний
                                   графічний дизайн, розроблений Софією Билим, Пилипом Грибаком (Харківська школа
                                   архітектури) та Ольгою Шунковою.
   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228