Page 220 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2025 Вип. 41

Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 41 (Львів, 2025)
Proceedings of the State Natural History Museum. Issue 41 (Lviv, 2025)

Хроніка

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
НАН УКРАЇНИ У 2024 РОЦІ

В межах виконання фундаментальної теми «Філогенетичні та антропогенні
фактори фауно- та флорогенезу модельних груп біоти України» здійснено ревізію
викопних представників амфінотичної родини одноденок Ameletopsidae, з описом
нового роду з еоцену Європи. Встановлено, що фауногенез гетеростраків (підклас
Heterostraci) у ранньодевонському палеобасейні Поділля був започаткований хвилею
мігрантів із Гренландії та Канадської Арктики. Встановлено, що Neogastropoda в
крейдовому періоді були представлені щонайменше 20 родинами і 151 родом. На основі
молекулярних та морфологічних досліджень представників ряду Mononchida (Nematoda,
Enoplia) встановлено роль таксонів орієнтального походження в формуванні
регіональних фаун західної Палеарктики. Проаналізовано розповсюдження в Україні
антропохорних видів наземних молюсків кавказького походження. Найбільший
потенціал розширення ареалів мають слизняки Krynickillus melanocephalus і Deroceras
caucasicum. Досліджено таксоцени колембол МБР «Розточчя», які включають дев’ять
біотопних груп видів. Серед них переважають групи лісових видів (28,9%) і видів, які
диференціюють болотний тип екосистем. З’ясовано присутність в Українських Карпатах
значного числа ендемічних та субендемічних видів судинних рослин, які формують три
хот-споти: Чорногора, Свидовець, Мармарош і Чивчини.
В рамках виконання фундаментальної теми «Екологічна оцінка стану заплавних
екосистем в умовах глобальних змін природного середовища» з’ясовані основні
морфологічні і функціональні зміни ґрунтів заплавних комплексів під впливом
антропогенних трансформацій. Проведено опис та екологічну оцінку 98 потенційно
цінних об’єктів водно-болотних угідь, площею 5000 га. У результаті аналізу встановлено
34 особливо цінні об’єкти, на які будуть підготовані обґрунтування для створення нових
об’єктів ПЗФ. На підставі тривалого моніторингу рослинності заплавних комплексів 94
моніторингових ділянок території Українських Карпат та Закарпатської рівнини,
побудовано прогностичні моделі змін заплавних екосистем, заплавних типів ґрунтів та
окремих груп біоти в умовах глобальних антропогенно-кліматичних змін. Продовжено
моніторинг біорізноманіття та заходи природоохоронного менеджменту з метою
відновлення вибраних ділянок МВБУ «Долина нарцисів». Проаналізовано результати
впровадження національного Плану дій щодо збереження лелеки чорного Ciconia nigra
L. в Україні впродовж перших чотирьох років його виконання.
Під час виконання заключного етапу прикладної теми «Аналіз історії формування
музейних фондів із застосуванням музейно-інформаційного ресурсу Центр даних
“Біорізноманіття України”» науково опрацьовано і виділено різні типи віртуальних
колекцій з фондів ДПМ НАНУ та інших установ: таксономічні – роди Neckera
(Huperziaceae), ряд Odonata, Omophron, Trechus, Duvalius (Carabidae), Habroloma,
Capnodis (Buprestidae), Endomychidae; еталонні – колекція типового матеріалу ДПМ