Page 57 - Наукові записки Державного природознавчого музею, 2024 Вип. 40

56 Химин О.І., Капрусь І.Я.

Висновки

В результаті проведених досліджень встановлено великий діапазон варіювання
основних синекологічних показників різноманіття дослідженого таксоцену колембол у
різні сезони року. Найбільші показники видового різноманіття зафіксовано у літній та
зимовий періоди (39 та 35 відповідно, з 42 видів які були виявлені за весь період
дослідження), а найменші в осінній період (28 з 42 видів).
Влітку виявлено найбільший показник альфа-різноманіття таксоцену колембол
(в середньому 1,9 видів/ґрунтову пробу), що вказує на найбільшу ємність ґрунтового
середовища в цей період для колембол, у порівнянні з показниками інших сезонів.
Ємність ґрунтового середовища восени є найменшою і становить всього 1,4 види
колембол.
Встановлено, що непараметричний показник різноманіття IMe демонструє
тенденцію до зменшення значень від весни (1,7) до зими (1,1). Індекси Сімпсона (1-D)
та Шеннона (H’) демонструють найбільше видове різноманіття у літній період – 0,8 та
2,3 відповідно, а найменше в решту сезонів – 0,7 та 2 відповідно. Таку закономірність
підтверджує і створена Q-модель різноманіття (влітку індекс-Q = 9,66).
Сезонні зміни складу домінантів характеризуються абсолютним домінуванням
типово лісових видів F. manolachei, та I. minor протягом осінньо-зимового періоду та
випаданням F. manolachei із ядра масових видів у літній сезон, а I. minor у весняний.
Сезонні зміни структури домінування полягають у збільшенні рівня домінування у
осінній період, ізодомінантності весняного та зимового періоду та зменшенні кількості
субдомінантів літом. З 59 виявлених видів, 22 належать до масових форм.
Зимовий період року відзначився найбільшим показником щільності населення
2
2
колембол - 3,4 тис. екз./м , тоді як влітку - 2,9 тис. екз. /м , а навесні 1,2 тис. екз./м .
2
Виявлені зміни у спектрах життєвих форм колембол у різні сезони року. Влітку
найчисельнішими є верхньо-ґрунтові види (43,9% від загальної чисельності), проте їх
чисельність різко зменшується зі збільшенням підстилкового шару і навесні цей
показник падає до 9,8%. Натомість зростає чисельність підстилково-ґрунтових видів з
26,3% влітку до 52,9% навесні.
На підставі проведеного аналізу можна зробити загальний висновок, що екологічна
структура таксоцену колембол у різні сезони року є дуже динамічною, тобто
спостерігаються різкі зміни основних параметрів різноманіття, структури домінування
і складу масових видів, а також відмічено перебудову спектрів життєвих форм і
біотопних груп, варіювання показників чисельності та видового багатства.
Сформульовано припущення, що такі динамічні тенденції можуть бути пов’язані зі
зміною едифікатора деревостану на дослідженій території. Проте короткі часові межі
проведеного дослідження не дозволяють зробити прогностичний висновок про вплив
насаджень дуба червоного, як високоінвазійного виду, на структуру населення
колембол у віддаленій перспективі.

Бурда Р.І., Пашкевич Н.А., Бойко Г.В., Фіцайло Т.В. 2015. Чужорідні види охоронних флор
Лісостепу України. Київ : Наук. думка. 116 с.
Гиляров М.С. 1975. Методы почвенно-зоологических исследований. Москва : Наука. 277 с.
Зав’ялова Л.В. 2012. Фітоінвазії на території об’єктів природно-заповідного фонду України:
завдання дослідження // ІІ Всеукр. наук. конф. «Cинантропізація рослинного покриву
України». Тези доповідей. Київ. С. 39–40.